Читати книгу - "Вороги чи майбутні коханці, Mary Kons"

Каміла

Я цілий день бігаю від нього щоб не згадувати те,що бачила у ванній. Але він як на зло цілісінький день перед очима. Ще й тепер їдемо з ним на цю вечірку. Ненавиджу метушню. Ненавиджу групи людей. Ненавиджу вечірки. Хоча я і була на них тільки раз у житті але вони мені не до вподоби. Ані трохи. Але все ж перечити Георгію не вийшло. Тому зараз я зібралася у максимально прості речі,трошки підфарбувала очі, хоча це,думаю ,було і не видно. І зійшла вниз одночасно з Катею. В машині Катя всяко намагалася впевнити Максима, що ми не повинні їхати з ним. Я ж також хотіла докласти слова, але подумала,що мабуть не буду вмішуватися. Все ж по факту я йому ніхто,тільки співмешканка а вона його сестра. І я помітила що вони близькі,дійсно не сваряться і люблять один одного. Не так як буває у деяких сім'ях, що хто старший-той наче пихатий. А у них все рівно. І я б хотіла отримувати колись таку любов від брата але поки що він ще надто малий.А щодо  Макса можу навіть не мріяти.Переїзд мами до Георгія мене збентежив. Здається,я надто закомплексована бо часто думаю про інших і про те, якої вони думки про мене. Тому і зараз мені не зручно, що навіть місяця не пройшло як ми намалювалися в цій сім'ї. Якби я могла не залежати від мами,неодмінно б відмовилася. Але...на жаль я ще надто дитяча не зважаючи на свій вік. Тому в машині я мовчала, а коли ми приїхали то зрозуміла що ми ще не на вечірці. Бо приїхали у надто спокійний будинок. Коли Стас спитав чи я дівчина Макса я просто застигла на місці. Не думала, що з мого вигляду можна таке подумати. Але коли хлопець відповів своє обурене "Сплюнь " то я різко захотіла чимось важким його гепнути, щоб розум повернувся. Котрого,як стверджував його батько,в нього надто мало. Хоча я так не думаю. На вигляд він принаймні красунчик. Так...треба забути про це. Хто ж це щойно всім своїм видом натякнув, що ти не красива? Або ж я просто не правильно розтлумачую натяк.Стоп,це я вже виправдовую його слова, через котрі я подумала що не красива і тепер ..... Не буду вас ще більше заплутувати напевно . Інколи мою логіку важко зрозуміти.Макс зайшов у будинок а ми залишилися на дворі з хлопцями

-Каміла,виглядаєш дуже красиво. Ти не зайнята завтра?-спитав Стас.

-Дякую за комплімент. Але якщо ти натякаєш на те щоб я провела вечір з тобою тоді я зайнята. Не люблю метушні і загалом чогось такого.-ясно що я одразу відшила його. Він не в моєму смаку.Хоча....ні.

-А ти скоро натяки розумієш. Ну,я запропонував. І як тобі місто? Освоїлася?

-Та я в принципі ще нікуди і не ходила. Хіба що сьогодні їздили в торговий центр. Місто загалом красиве, хоча всі міста красиві. Україна взагалі така чудова. Я багато де бувала.

Раптом з дверей вийшов Макс  і вони з іншим хлопцем пішли кудись униз. А за ними з дверей вийшла ефектна,красива дівчина. Волосся красивого темного шоколаду на кінці наче з вогниками,тобто кінчики пофарбовані у блонд. Вона в коротких шортах,топі і у красовках на височенькій платформі. Дівчина настільки класно виглядала, що я на мить завмерла.І куди мені до таких дівчат? Про макіяж взагалі мовчу. Де я,а де той макіяж котрий вона зробила. А я вам скажу. Це як небо і земля. Стоп....вона вийшла за Максом. Невже це його дівчина?

-Привіт Катя. Ти з нами?-звернула увагу вона на сестру.

-Так. Тато заставив. Доречі знайомся,це Каміла. Зведена сестра.

-А я Божена.-вона простягла мене руку котру я потиснула. 

-А ти типу дівчина Максима?-і чому мені не примусити свого язика?

-Ох,ні. Ти що. Я сестра Віктора. Ми з Максом друзі але не більше.-сказала вона і посміхнулася. Я ж відповіла на цю посмішку. Не розумію чому з серця наче камінь упав. Ні,я не буду його ревнувати і щось подібне.

Ми всі спустилися у низ і тут назріло питання. Всі мають свої моцики,а ми куди? Ідея Стаса мені не дуже до вподоби. Та й Макс, я так бачу, не в захваті від їзди зі мною під боком. А ще,я ніколи в житті не каталися на мотоциклі. І це було до біса страшно. Але виходу не залишилося. Треба. Сказати що я боялася це нічого не сказати.Все ж, попри дивні запитання щоб потягнути час, я сіла позаду Макса. І тут зрозуміла що єдине за що можна втриматися щоб не впасти це він. Прикольно. Дуже прикольно. Рано я його в ванній побачила голого і навіть не могла уявити що зможу торкнутися до цієї шкіри котра була з бризками води. А зараз це наче був невинний дотик. Не те щоб я боялася, але...мені було страшно.Не хотіла завдавати йому якогось дискомфорту. Коли відчула тепло під пальчиками ледь стрималася щоб не посміхнутися . Хоча....я ж у шолому. Ніхто не побачить.Але коли його руки неочікувано схопили мої і більше стиснули на цьому торсі, то взагалі я думала що згорю в цьому шоломі. Хоча добре, що він був і ніхто не бачив забарвлення моїх вух.А чому Макс без шолому? Це ж небезпечно! Коли ми рушили то вже смішно не було ані трохи, і я не думала про те,що перед цим. Ми їхали з такою швидкістю що я ледь утримувалася за Макса. І навіщо ж так гнати? Не можна як усі нормальні люди їхати з мінімальною швидкістю щоб насолодитися поїздкою? Схоже це не про Макса. Ще коли він нас з Катею в магазин віз, то я зрозуміла що повільно це не про нього. Все ж коли ми приїхали то я була здивована. Нелегальні гонки бачила тільки в фільмах а тут виявляється що вони дійсно існують. Спочатку ми просто дивилисч на них але коли якась блонда підійшла і почала строїти очка до Макса я ледь стрималася. Невже цього хлопця дійсно приваблюють такі .....навіть не знаю як її описати! А коли вона ще й полізла його цілувати,я готова була їй очі повибирати. А ці світлі пасма повисмикувати. Стоп,чого я про це взагалі думаю? Це ж не нормально. Треба заспокоїтися. Все ж, видно Каті ця взаємодія також не сподобалася, бо вона скоро вмішалася.

Макс

Приїхавши на вечірку я одразу ж знайшов у гурті людей того самого Сергія. Познайомив сестер із ним і все. Справу зроблено. Ботаніки найшли собі друга. Я навіть з бару бачу як вони щось обговорюють. Ясно що людям з великою кількістю інформації тепер є з ким її обговорити. Я ж разом із хлопцями пішов до бару. Через те що на мені нині дві сестри, пити я не міг собі дозволити як би не хотів цього. Все ж я старший,от і треба приглядати за меншими. Тому зараз я п'ю чудовий холодний лимонад а не віски і дивлюся не на дівчат в коротких спідницях а на двох котрі говорять з Сергієм сидячи на пуфиках.Ну,не скажу що я в захваті від такої вечірки але все ж Каті також треба відпочити. Тому я знову ж таки, як старший пожертвував своїм відпочинком заради її.