Читати книгу - "На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку, Станіслав Вінценз"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
гулявий – запальний, божевільний
гуслянка – тип йогурту
ґавра – ведмежий барліг
ґотур – глухар
ґражда – садиба фортечного типу
ґруник – пагорб
ґрунь – гірська гряда
ґуґля – біла суконна весільна накидка
дараба – пліт
дармовис – китиця
дебрі – бездоріжжя, дорога над прірвою
дельорний – чудовий
депутат – орендар або уповноважений власника пасовищ
дєдик – тато
димало – привид у вигляді міхура
дідич – 1. спадкоємець; 2. поміщик
до цоту – точно
довбня – дерев’яний лісовий молот
домар – господар, член домогосподарства
доник – від слова «донька» – ласкаве звертання до хлопчика (парадоксальним чином дівчину кличуть «сину», а хлопчика «донику»).
дранкавий – дірявий, нещільний
драчка – податки, здирство
дроб’єта – вівці
дука – багата людина зі старого роду
дурійка – божевілля
жереп – гірська сосна
жертва – дракон
жива ватра – вогонь, отриманий при терті деревини
жонва – дятел (також: золотуха)
зайда або заволока – приблуда, той, хто прийшов у гори
зарінок – кам’янистий берег
звори – яри, ущелини
зимарка – хатина із сіном, в якій зимує худоба
змій – дракон
золотник – вид захворювання жовчних проток, печінки та кишок
єльний (ґазда) – такий, як має бути, гідний
інклюз – таємна сила, замкнута в якомусь об’єкті
кабачі – глухий ліс, ліс на ямах
калюх – живіт
капчури – онучі
катуш – в’язниця
кептар – вид сердака, дублянки
керма – кермо для плотів на Черемоші
керманич – той, що керує дарабою
кичера – лісистий хребет
клабука, клабучка – палиця, кий
кланці – ікла, зуби
кланчастий – зубатий
кліть – комора
кнороз – кнур
колешня – стайня
колиба – пастуший шалаш на гірському пасовищі
косиця, косичка – квітка
котюга – собака
кошара – загорода для овець
кресаня – широкий чоловічий капелюх
кріс – рушниця (кремнієва)
кругляк – танці по колу
кукуци – дрібні хлібці, що їх роздають дітям за душі померлих
курман – мотузка
ладоші – долоні
лапідухи – солдати-санітари
лата – презирлива назва для міщан
лая – зграя вовків
леґінь – молодий чоловік, розбишака, зух
лельо – тато, татусь
ліжник – товсте вовняне покривало
лісна – зла мавка, що смокче кров у чоловіків
лядський – польський
Лядчина – Польща
мадриґан – корінь вовчої ягоди
мандаторія – канцелярія мандатора (австрійського державного уповноваженого)
манта – грубий суконний чоловічий плащ з рукавами сірого кольору
маржина – велика рогата худоба (корови та вівці)
матажанник – пиріг, хліб
миґли – стоси колод, підготовлені до сплаву
миром – «мир з вами!» – гуцульське привітання
міртук – міра, що дорівнює двом літрам
модар – винахідник
модарство – винахідництво
модувати – робити винаходи, придумувати щось нове
мольфар – злий чарівник
мольфи – магія
мурґа – хам, грубіян
настигач – наглядач
некрутація – набір у військо
неня – мати
нипати – винюхувати, скрізь заглядати
нічниці – нічні галюцинації та примари
нявка – русалка, лісова німфа
обертин – повернення заклинань назад
опришок – розбійник
паздзьокати – базікати
патролиця – кругла маленька ікона, обкладена золотом, її носять під час процесій
пелехатий – волохатий
первак – первісток
перемітка – біла хустка-покриття заміжніх жінок
писаний – кольоровий
плай – широка пастуша стежка
плєс – танець
пливачка – сплав (вільних колод)
побережник – лісовик
повістун – оповідач
половик – яструб
посіпака – гицель (так іще називали помічників ката і просто негідників)
починач – чаклун
прилука – галявинка в лісі
примівка – замовляння, формула заклинання
примівник – чаклун, чарівник
прошєк – жебрак
пупковий ґазда – корінний ґазда, зізнаного роду
пустий – ледачий, нічого не вартий
пушкар – сільський поліцейський у XVIII—XIX ст.
рамат – ганчірка
рахмани – досконалі істоти, добрі духи, посередники між небом і землею, що живуть далеко на Сході
рахманний – ніжний, милосердний рахманський – той, що походить від рахманів
рахманське свято – свято рахманів (шість тижнів після Великодня)
реваш – дошка або палиця з викарбуваними знаками, що використовується для розрахунків
ретиз – декоративний ланцюжок із застібками
риза – 1. дерев’яний жолоб із колод для спуску зрубаного дерева; 2. одяг священиків або святих на візантійських іконах
Ріка – Черемош
ровта – загін пушкарів
розигри – народне весняне свято
розплєс – танець на завершення коляди
саж – клітка для курей
світован – мандрівник світами
сволок – дерев’яна балка під дахом
сигла – непролазний ліс
симбриля – угода, договір
сироїди – міфічні надлюдські істоти, песиголовці
сіно – також у сенсі: повний стіг сіна
скалуш – пута, кайдани
скоки – водоспади
сліпанка – темний лісовий шлях або стежка, куди ви йдете наосліп
сльотенник – птах, який сповіщає про сльоту
смоляки – зневажлива назва для солдатів, яка походить від чорних «смоляних» мундирів
стая – полонинська хата без печі
тайстра – сумка, торбинка
тарниця – дерев’яне сідло
телеґ – місце для випасу худоби (з угорської мови)
терг – сідло (у переносному значенні міра – стільки, скільки можна взяти на сідло)
токма – угода пастухів навесні
тугий рік – голодний рік
туча – хмара, також: буревій, буря
улоги – сходи у скелі
фійн – хрещеник
флояра – різновид великої сопілки
флудуватий – вовчий (від слова «флуд» – вовк)
фолюш – пристрій для виготовлення полотна
фортуна – шторм, ураган
фурдиґа – в’язниця
хороми – сіни
цара – земля
царина, царинка – лука для покосу
цикоти— дрібні камені, осипи
цимбра – дерев’яні стіни колодязя
чепелик – старий ніж із коси
чердак – вартівня
Чесна Риза – свято Божої Матері
чигра – кущі, зарості
Чорна Ріка – Чорний Черемош
чуга – джгутики, волоті, які запалювалися при тривозі
шарапатка – приблуда з міста
щезник – лісовий дух, чорт
шимбале-шимбале – відгадай загадку (початок кожної загадки)
шипоти – невеликі водоспади
штаєрамт – (з нім.) податкове управління
ястрий – бистрий, кмітливий
1
Різновид гри «Монетка»
2
У горах ще донині збереглися прадавні позначки на дереві і розрахунки, зроблені так, щоб зацікавлені в разі потреби могли контролювати одне одного. Подібні карби і зарубки були ще у давніх слов’ян.
Коли ґазда віддає комусь в найми полонину на літо (так званий політок) і за умовою має отримати за це від наймача певну кількість молока або бриндзи, то, в міру надходження належного, обоє щоразу вирізають однаковий карб на дощечці, яку розтинають на дві частини. При розрахунку розітнуті частини знову прикладають одна
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку, Станіслав Вінценз», після закриття браузера.