Читати книгу - "Коханці Астрополіса. Крихітка для чемпіона., astrohameleon"

- Це що, така пропозиція зустрічатися зі мною? – запитала Пона зніяковілого чемпіона, дивлячись на нього зверху-вниз.

- Вважай, що так… Хоч я і невисокий, не надто красномовний та несміливий під час спілкування з дівчатами, але водночас не слабкодухий і знаю собі ціну, тому не буду будувати стосунки аби з ким.

- Я це вже зрозуміла, - промовила Пона і мило посміхнулась. – Тому я згодна, а далі – будь що буде…

- Гаразд, тоді подумай, який відсоток від моїх майбутніх призових ти бажаєш отримати, але недовго, тому що найближчим часом граф Раук бажає обговорити зі мною умови нового контракту.

- Про це не хвилюйся. Я сама з ним зв’яжуся вже у якості твого агента з приводу цього контракту, а коли його буде підписано, тоді я повідомлю тобі про кількість відсотків, які я хотіла б отримати у якості приємних дивідендів від нашої майбутньої та плідної співпраці.

- Сподіваюся, це не буде зухвалий грабунок?

- Курт, хоч я і білявка, але таки маю мізки у голові, залишки сумління і іноді знаю міру. Тож, можеш не перейматися з приводу моєї порядності – усе буде по-чесному. І, насправді це графові Рауку тепер потрібно хвилюватися.

- Ти аж настільки впевнена у власних здібностях? – запитав Курт, підозріло дивлячись на білявку.

- Звісно, як і своїх почуттях до тебе.

- Тоді я можу вважати себе двічі щасливчиком, - промовив Курт і весело посміхнувся.

- Що саме ти маєш на увазі? – не зрозуміла білявка.

- Те, що я – справжній переможець і тепер живу так, як говориться у улюбленому прислів’ї одного шибайголови і, за сумісництвом, мого товариша по команді – барона Альсеса ікт Рогнея.

- І, що ж то за прислів’я таке? – з цікавістю зиркнула на Курта Пона і у її очах засяяли лукаві вогники.

- У ній сказано, що: «якщо вигравати, то мільйон, а якщо одружуватися, то лише з королевою…»

- А ти не такий вже і скромний, Курт Метьюз… І звідкіля ти набрався такої зухвалості?

- У мене були чудові вчителі.

- Мене маєш на увазі?

- Так, - кивнув Курт. А потім додав: - І барона Альсеса також. Сподіваюся, що його майбутній шлюб з однією з доволі зрілих та багатих аристократок протримається довго і його батько не буде розчарований.

- Здається, барон Альсес та шлюб – речі не сумісні. Невже ніяк не можна уникнути того блюзнірського шлюбу?

- Можна, але тоді йому доведеться виграти останню фінальну гонку і отримати титул чемпіона, але з його неорганізованістю та надмірною імпульсивністю, боюся, йому це – не до снаги.

- А якщо раптом він таки зможе? – лукаві вогники і досі сяяли у блакитних очах Пони.

- Не зможе.

- Закладемося?

- Ти знову хочеш блювати у туалеті? – запитанням на запитання відповів Курт.

- Ні, - похитала головою білявка і мило посміхнулася.

- Тоді – більше ніяких парі та неприємностей із ними пов’язаних, - промовив Курт і його обличчя стало серйозним.

- Ти образився на мене, тому що раптом подумав наче б то я не вірю у твою перемогу у фінальній гонці на космічних болідах?

- Ні.

- Тоді чому?

- Я не ображаюся на тебе і лише хочу, щоб ти була більш розважливою і припинила робити дурниці, через які можеш постраждати.

- Зрозуміло, - знову мило вишкірилася білявка. – А що ти думаєш стосовно Альсеса? Зможе він стати чемпіоном?

- Зможе, але тільки тоді, коли припинить займатися тими ж самими дурницями, що і ти. Потрібно прямувати до фінішу будучи спокійним та зосередженим, а не розгубленим та ще й на підпитку. Хочеш-не-хочеш, а гоночний трек найбільш немилостивий до ледарів та легковажних пустунів.

- То ти і досі вважаєш мене легковажною?

- Так, але якщо ти вже займаєшся власним бізнесом, то це свідчить про те, що ти стаєш відповідальною і цей приємний факт не може не радувати мене. Тепер лише залишилося остаточно позбутися поганих звичок, - з усією серйозністю відповів чемпіон.

- Ну, тобі не вгодиш, - надула губи білявка.

- Якщо припиниш пиячити, вештатися у компанії підозрілих індивідів та нишпорити там де не треба, то матимеш успіх у своїх справах. Якщо ж відчуваєш, що самостійно не можеш впоратися з алкогольною залежністю, то я допоможу і підтримаю тебе.

- Яким чином? – запитала Пона і підозріло прищурилася.

- Мій дядько Ерл знає купу способів, як допомогти залежному позбутися алкоголізму. Він не раз застосовував їх на своїх родичах та недбайливих працівниках. Зазвичай, результат такого «лікування» був позитивний. Тож, можна буде запитати у нього. А якщо тобі вже зовсім ніяк це не допоможе, то спробуємо знайти для тебе спеціаліста-нарколога.

- Ні, дякую. Ти вже знайшов «чудову» клініку для Крістіана… - пробурмотіла невдоволено Пона. Потім вона раптом збагнула, що бовкнула зайве, тому ніяково посміхнулася і запитала: - До речі, як у нього справи?

- Добре, - відповів Курт. Потім він зітхнув і додав: - Як для покійника…

- Вибач, я не хотіла… Вибач… - почала вибачатися білявка. Їй справді було шкода хлопця і вона також мала надію, що той зможе, якщо не вижити, то хоча б трохи довше прожити.

- Не вибачайся. Процес біологічної реплікації пройшов вдало, тому зараз з ним усе гаразд, тільки щоб у нього не було зайвих проблем з таємними агентами з різних засекречених силових структур Альянсу, йому довелося «померти». Тож, тепер він – зовсім інша особа з новими документами, яка буде постійно мешкати у володіннях свого рятівника.

- Але хто ж врятував його? Як зміг доставити на планету Genesis-M? – Пона ніяк не могла повірити у те, що почула з уст Курта.

- На жаль, цього я не можу тобі розповісти. Тож, мій брат зараз живий та здоровий і цього для мене достатньо.

- Гаразд, гаразд… Ти маєш рацію, - промовила Пона, але, десь у глибині душі, їй було шкода, що її батькові відмовили у біологічній реплікації. Якщо Курт розповів їй правду, то їй справді краще не потрібно було знати, які сили та зв’язки були задіяні задля порятунку хлопця.