Читати книгу - "Том 12"

Вперше надруковано в журналі «Радянське літературознавство», 1965, «N® 6, с. 83—84.

Подасться за першодруком.

134. ДО О. П. КОСАЧ (матері). 8 квітня 1908 р. Ялта

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 541—542.

Подається за автографом (ф. 2, № 226).

Мала Перещепина — село тепер Новосанжарського району Полтавської області.

Храпаль — особа не встановлена.

«Ш и п о в н и к» — літературно-художні збірники, які періодично видавались у 1907—1917 pp. В основному заповнювалися творами письменників-декадентів, що відображували занепадницькі настрої буржуазної інтелігенції в часи реакції. І

«З е м л я» — літературно-художні періодичні збірники (1909— 1917), в яких друкувалися переважно письменники-декаденти (Л. М. Андреєв, М. П. Арцибашев, Ф. К. Сологуб та ін.), які після революції 1905—1907 pp. стали виразниками буржуазної ідеології.

«З н а н и е» — літературно-художні збірники книговидавничого товариства «Знание», що виходили в 1904—1913 pp. за участю

М. Горького. Друкувалися в них твори М. Горького, О. Серафимо-вича, В. Вересаєва та інших прогресивних письменників, які відстоювали реалістичну та демократичну літературу.

«Ж и з н ь» — щомісячний літературно-художній та науково-популярний журнал, що видавався в Петербурзі в 1906—1907 pp.

М у й ж е л ь Віктор Васильович (1880—1924) — російський прозаїк, який реалістично змальовував тяжке життя дореволюційного села.

А ш Шолом (1880—1957) — єврейський письменник, що в деяких творах правдиво зображував тяжке життя трудящих.

А н д р є є в Леонід Миколайович (1871—1919) — російський письменник.

...Коли б не скінчив, як М о п а с с а її...— Тобто не збожеволів.

«Проклятие з в е р я» - оповідання Л. Андрєєва, опубліковане у виданні «Земля» (зб. 1, М., 1908).

«Щаблі життя» — твір В. Винниченка, українського буржуазно-націоналістичного діяча і письменника, надрукований у вбірнику «Дзвін» (1907).

«Д з в і н» — суспільно-політичний і літературний альманах, виданий 1907 р. в Києві українськими соціал-шовіністами.

...В драмі Пахаревського ...— Мається на увазі драма «Нехай живе життя!» (1907).

Перець — Володимир Миколайович Перетц (1870—1935) — відомий російський та український радянський історик літератури, в 1903—1914 pp. професор Київського університету, академік АН УРСР. У його статті «Заметки по украинской литературе» («Киевская мысль», 1908, № 63) загалом позитивно оцінена драма Лесі Українки «Кассандра». Але водночас він указував на штучність пафосу в окремих місцях п’єси, вважаючи його зайвою даниною від-жилому французькому класицизму. Леся Українка не сприйняла це зауваження, що й зумовило іронічність її репліки.

«Киевская м ыс л ь» — щоденна газета ліберально-буржуазного напряму з щотижневими ілюстрованими додатками, що виходила в Києві 1906—1918 pp.

135. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). ЗО травня 1908 р. Євпаторія

Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 382).

І з р а е л ь Джеймс Адольф — берлінський лікар, професор, у якого в травні 1908 р. Леся Українка консультувалася з приводу захворювання нирок. Докладніших відомостей немає.

Юрко — Юрій Михайлович Сидоренко, син Маргарити Ко-марової-Сидоренко.

Люба— дочка М. Ф. Комарова.

Віра — Віра Олексіївна Волинська, онука М. Ф. Комарова.

Юрко-менший — мабуть, син В. О. Волинської.

136. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). З червня 1908 р. Євпаторія

Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 383).

...Ти вже, може, в Києві в р я д и л а с ь ...—В посаді лікаря в євпаторійському санаторії О. П. Косач-Кривинюк було відмовлено. Пізніше вона влаштувалася лікарем патронажу в Нам’ямсько-Лоцманській земській лікарні Катеринославської губернії.

... До бюро нироговського з їзду Пиро-говське товариство російських лікарів, засновано в честь видатного російського хірурга, анатома і педагога Миколи Івановича Пирогова (1810—1881), що існувало з 1883 по 1922 р. і мало на меті науково-практичне розв’язання важливих медичних проблем, періодично (через 1—3 роки) скликало так звані пироговські з’їзди лікарів, де заслуховувалися доповіді на різноманітні теми медичної науки і суспільної медицини, виносилися рішення з питань поліпшення медичного обслуговування населення, побуту лікарів тощо.

137. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 6 червня 1908 р. Євпаторія

Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 384).

JI о с є в — директор санаторію в Євпаторії. Докладніших відомостей немає.

138. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 29 червня 1908 р. Євпаторія

Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 385).

139. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 2 липня 1908 р. Євпаторія

Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 386).

140. ДО О. П. КОСАЧ (матері). 10 липня 1908 р. Євпаторія

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 542—544.

Подається за автографом (ф. 2, № 227).

Сластьон (Сластіон) Опанас Григорович (1855—1933) — український художник, мистецтвознавець, етнограф.

... Дав трохи грошей на сю мету ...— Кошти для запису на фонографі українських народних дум від кобзарів анонімно виділила із свого скромного сімейного бюджету Леся Українка, хоч в подальшому їй довелося терпіти складці матеріальні нестатки. Про це довгий час ніхто, крім К. В. Квітки, нічого не знав. Тексти і мелодії записаних Ф. М. Колессою дум було видано у Львові в двох томах (1910, 1913).

...Екскурсія почнеться з Миргорода...— Царські урядовці суворо заборонили Ф. Колессі записувати по селах народні думи, тому О. Сластіон змушений був зібрати кобзарів у Миргороді.

... Звернена та замітка ...— Звернення «До уваги прихильників української музики, складене Лесею Українкою в співавторстві К. В. Квіткою, надруковано без підпису в журналі «Рідний край», 1908, № 24, с. 5—6. Наводимо його текст:

«До уваги прихильників музики

Відомий український знавець музики, д-р Філарет Колесса, автор великої розвідки «Ритміка українських народних пісень» і професор Вищого музичного інституту у Львові, має сього літа виїхати в етнографічну подорож на Лівобережну Україну для записування мелодій дум та історичних пісень від кобзарів (бандуристів). Успіх сеї екскурсії залежатиме в значній мірі від сподіваної допо-

моги добродієві Колессі з рук людей, що живуть в тих місцях, де є кобзарі. Допомога ся може бути виявлена у попередніх переговорах про те, щоб кобзар був у такім-то місці в призначені дні (не раніше 15 іюля і не пізніше 15 августа), а крім того, можна б переговорити про розмір плати кобзарям за співання дум і пісень.

Осіб, що бажають подати таку допомогу, просять про наслідки сих переговорів сповіщати Опанаса Георгійовича