BooksUkraine.com » Поезія » Том 12 📚 - Українською

Читати книгу - "Том 12"

163
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Том 12" автора Леся Українка. Жанр книги: Поезія / Сучасна проза. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 185 186 187 ... 242
Перейти на сторінку:
Сластьона (адреса: м. Миргород, Полтавської губ., для Ф. Колесси). Дуже добре було б, якби в тих листах було виявлено місцеві умови життя для приїз-ного чоловіка (особливо се важливо в селах і містечках, де немає гостиниць); та ще добре було б, якби була докладно показана дорога до того місця, де жив кобзар (особливо, коли туди треба їхати кіньми), і якби було написано, до кого саме треба вдаватися по приїзді до місця, кого просити показати, де жив кобзар, і хто поміг би з ним спізнатися. Всякі поради і уваги місцевих людей щодо екскурсії буде прийнято з великою подякою».

З і н ь к і в, Пирятин — міста на Полтавщині.

Про Лілину справу ...— Йдеться про невдалий намір О. Косач-Кривинюк влаштуватися лікарем у Євпаторії в Приморському санаторії, де лікувалась Леся Українка.

Могилів-Поді л ьський - місто на Вінниччині.

Жебуньов Леонід Миколайович (1851 — 1914) — літератор, громадський діяч, учасник революційних гуртків у Києві, був висланий до Сибіру, звідки повернувся в 1877 р. Співробітничав у газеті «Полтавщина». Близький знайомий родини Косачів.

...Тішиться празьким з’їздом...- З’їзд студентів слов’янських країн відбувся 24—30 червня 1908 р. На ньому були представники Росії, України, Білорусії, Польщі, Сербії, Хорватії, Чехії, Словаччини. На з’їзді розглядалися проблеми, що стосувалися дальшого піднесення культури слов’янських народів, праці, рівності й прогресу.

141. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 23 липня 1908 р. Євпаторія

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 544—545.

Подається за автографом (ф. 2, № 387).

Б о я р к а — місто Києво-Святошинського району Київської області, розташоване за 22 кілометри на південний захід від столиці України.

142. ДО Н. К. КИБАЛЬЧИЧ. Червень — липень 1908 р. Євпаторія

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 545—546.

Подається за автографом (ф. 2, № 937).

Датується за змістом (подружжя Квіток перебувало в Євпаторії (в Приморському санаторії) у червні — липні 1908 р.

Базгранина — мазанина.

143. ДО М. М. АРКАСА. 8 вересня 1908 р. Ялта

Вперше надруковано в газеті «Літературна Україна», 1963,

5 квітня, № 28, а також у журналі «Архіви України», 1963, № 4, с. 46-47.

Подається за автографом (ф. 2, № 1594).

А р к а с Микола Миколайович (1853—1909) — український композитор, автор опери на сюжет Т. Г. Шевченка «Катерина» (1891). Досліджував також історію України.

Леся Українка познайомилася з М. М. Аркасом у серпні 1903 р. в Полтаві на святі відкриття пам’ятника І. П. Котляревському. Вважаючи, що Миколі Миколайовичу як композитору, етнографу, тонкому цінителеві українського пісенного фольклору (особисто зібрав у селах Миколаївщини понад 400 пісень, записав від кобзаря Терентія Пархоменка «Думу про Морозенка» та супровід до неї на бандурі), справа збереження кобзарського репертуару буде близькою і дорогою, Леся Українка змушена була вдатися до нього за допомогою і порадою в справі запису українських народних дум. Відомий культурний діяч М. М. Аркас був чуйною людиною, і Леся Українка й раніше зверталася до нього за матеріальною допомогою. 1905 p., повернувшись із Петербурга, де доглядала свою хвору сестру, вона попрохала Миколу Миколайовича допомогти найбіднішим слухачкам петербурзьких Вищих жіночих медичних курсів. М. М. Аркас, який незадовго перед тим пожертвував 500 крб. для студентів Львівського університету, терміново переслав таку саму суму до Петербурга.

... Від одного лірника...— Йдеться про Антона Яковича Скобу з села Багачки (тепер Миргородського району Полтавської області).

... Від дівчини-співачк и.— Йдеться про Явдоху Юхимівну Пилипенко з села Орликівщини Хорольського повіту (тепер Хорольського району Полтавської області).

... В різних місцях 3-х губерній ...— Тобто Полтавської, Чернігівської та Харківської.

В е р е с а й Остап Микитович (1803—1890) — один з найві-доміших українських кобзарів з села Сокиринець (тепер Срібнян-ського району Чернігівської області). Його багатий репертуар складали думи, історичні, побутові, сатиричні та жартівливі пісні.

Пархоменко Терентій Макарович (1872—1910) — український кобзар і лірник. Виконував думи, псалми, історичні, побутові, жартівливі пісні. Уперше запровадив до репертуару кобзарів історичну пісню про Морозенка.

... Запомогти сій справі ...— М. М. Аркас відповів Лесі Українці, що особисто він не мав коштів, щоб фінансувати збирання і видання народних дум, але охоче увійде в спілку з іншими представниками інтелігенції, що субсидуватимуть цю важливу громадську справу. Проте ці заміри М. М. Аркасу не судилося завершити, оскільки 26 березня 1909 р. він раптово помер. Наводимо текст його відповіді Лесі Українці:

«Високоповажна і вельмишановна Олександра Петрівна.

Дуже радий, відібравши Вашого листа і щиро співчуваючи усьому, що має які відносини до нятпї ТТЯТТІПИЯЛТ.ИОЇ справи, я радо го-

гаряче пропагуєте

товий допомогти чим мога

Дійсно, це велике завдання, л ублюємо дорогі пер

лини нашої творчості. Негайність збирання її послідів очевидна, і баритися з цею справою і гріх і сором перед суспільством і нащадками нашими, але вона, ця справа, вважається мені такою великою, що не під силу одної людини,бо коштів потребується чимало. Ви звернулися до мене, глибокошановна добродійко, рахуючи, що я, окрім своєї любові до України, ще й надто заможна людина, але у

дійсності воно не так. За останні роки матеріальний добробут мій так розхитавсь, що у цей час я ледве спроможусь дотягти року без великих дефіцитів, і як довелося видавати свою злощасну «Історію України», то я примушений був на дуже тяжких умовинах позичати гроші у лихварів і досі виплачую цей борг, який так страшенно гнітить мене і завдає великого клопоту. Не в явіть собі, що пишу усе це задля того, щоб одмовитися цієї великої справп, але, бажаючи дійспо допомогти їй, звідомляю Вас, з чим ^реба рахуватись і на що маєте можливість покладати надію. Як бачите, великих коштів я вислати не спроможусь, а до спілки радо готовий пристати. На мою думку, зараз треба вирахувати і зібрати відомості, скільки кошту-ватиметь видання готового вже матеріалу і скільки потрібно буде на дальше збирання його, і, поділивши цей капітал на паї, легше можна буде здобути його поміж нашим громадянством. Я страшенно цікавивсь подорожжю шановного проф. Колесси і його наслідками і дуже Вам вдячний, що Ви сповістили мене за це. Тепер, коли Вам, вельмишановна добродійко, відомо стало, яка користь може бути від мене, я, сподіваюсь від Вас листа, залишуся завше глибоко-поважний і щиро почитуючий Вас, повсякчас готовий до послуг Ваших.

М[икола] А[ркас]»

144. ДО Ф. М. КОЛЕССИ. 10 вересня 1908 р. Ялта

1 ... 185 186 187 ... 242
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Том 12», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Том 12"