Читати книгу - "Кривава повня, Анна Ліє Кейн"

- І кохання?

Він саркастично пирхнув:

- А навіщо ж стільки борделів?

Його тихий сміх змусив Кіру підняти крило і уважно до нас придивитися, але куниця тільки перевернулася на інший бік і знову закрила очі. Вальтрікс не дивився на мене. Він підняв голову до неба.

- Ви не справляєте враження романтичної натури, міс ат Нарі.

- Ви маєте рацію. Я не така, - я відвернулася, нагадуючи собі, що дійсно ніколи не була романтичною. Через стільки років я вже навіть не розраховувала відчути демонічний потяг до когось. А створювати сім’ю без нього не збиралася. Мені вистачило прикладу батьків, які вирішили стати парою просто з розрахунку. Бачила якими важкими були їх відносини на емоційному рівні. Хоч усі вважали мою сім’ю зразковою, тільки я бачила як висихає моя мати поряд з некоханим чоловіком. Її хвороба і смерть не стали для мене несподіванкою. Мені взагалі здавалося, що я ніколи не бачила її живою. Ніби тіло просто надто довго приєднувалося до її душі.

- Час спати, - вирішив Вальтрікс і піднявся на ноги. Простягнув мені руку і допоміг встати. Він подивився мені в очі та підбадьорливо посміхнувся: - Не бійтеся. Ми з Кірою будемо чергувати по черзі.

- Я можу… - хотіла запропонувати допомогу, але Вальтрікс відмовився:

- Тут я вас охороняю, міс ат Нарі. Лягайте спати. Завтра буде важкий день.

Мені довелося скоритися і піти у магмобіль. Засинаючи, я чула тиху розмову біля багаття між Вальтріксом та Кірою.