Читати книгу - "Заборонена книга .Частина 2, Lady V"

Коли друзі повернулися до бібліотеки, їх зустрів невидимий тягар — місце, яке колись було їхнім прихистком, тепер здавалося затишним лише на перший погляд. З кожним кроком у напрямку підземного архіву вони відчували, як невидимі тіні стежать за ними, чекаючи слушного моменту для нападу.

Аня тримала в руках кристал, який вони знайшли у храмі, і відчувала, як його енергія ледь відчутно пульсує в її долоні. Кожен із друзів розумів, що це лише перший крок на довгому шляху до перемоги.

«Що наступне?» — запитав Макс, зупинившись біля старовинної книги з ритуалами.

«Нам потрібно знайти інші чотири ключі», — відповіла Аня, гортала сторінки у пошуках нової підказки. «І в мене є підозра, що вони сховані у схожих місцях, як і цей храм».

«Але в нас немає часу на довгі пошуки», — сказав Левко, оглядаючись навколо. «Хранителі не будуть чекати. Вони вже знають, що ми знайшли перший ключ, і тепер будуть ще активнішими».

Аня знайшла потрібну сторінку, на якій були зображені символи, подібні до тих, що вони бачили у храмі. «Дивіться, тут є опис кожного місця. Наступний ключ має бути у старій вежі на півночі, але це місце давно занедбане і небезпечне».

Макс кивнув, його обличчя набуло серйозного виразу. «Нам треба діяти швидко, не можна втрачати ані хвилини».

Подорож до Вежі

Їхня дорога до старовинної вежі, яку згадала Аня, була важкою та небезпечною. Кожен крок здавався загрозливим, ніби невидима сила намагалася змусити їх повернути назад. Ліс навколо здався темнішим, і кожен звук віддавався в повітрі загрозливою луною.

Вежа, про яку йшлося в книзі, піднімалася серед покинутих земель, наче мовчазний свідок минулих епох. Її стіни були порослі плющем, а вікна давно розбиті. Але відчуття присутності магічної сили тут було майже так само сильним, як і в храмі.

«Ми на місці», — прошепотів Макс, обережно підходячи до входу.

Аня, дивлячись на кристал у своїй руці, відчула, як його світло посилилося. «Ключ десь тут», — сказала вона, оглядаючи руїни.

Таємниці вежі

Всередині вежі все виглядало занедбаним, але кожен куточок був просякнутий відчуттям стародавньої сили. Їхні кроки відлунювали в пустоті, поки вони підіймалися сходами, шукаючи ще один ключ.

Нарешті, на самому верху вежі, вони знайшли ще один символ, подібний до того, що бачили в храмі. Аня підійшла ближче і, як і минулого разу, поклала руку на символ. Стіна почала рухатися, відкриваючи маленьку кімнату, в якій світився другий ключ.

«Ось він», — сказав Левко, витягуючи кристал із схованки. «Тепер у нас два ключі».

Але щойно вони дістали ключ, як усі двері до кімнати закрилися з гуркотом. Вежа здригнулася, і друзі почали втрачати рівновагу. Тіні, що ховалися в темних куточках, почали збиратися в одне ціле, і знову перед ними виник фігурант Хранителів.

«Ви дійсно думали, що це буде так легко?» — прозвучав голос, який відлунював у стінах. «Ви наближаєтеся до свого кінця».

Макс стиснув ключ у руці, готуючись до можливого бою. Аня і Левко зрозуміли, що цього разу їм не вдасться просто втекти — їм доведеться боротися.

Битва у вежі

Хранителі, що з’явилися перед ними, не були лише тінями. Цього разу це були сутності з видимими обрисами — довгі, зловісні фігури з сяючими червоними очима. Їхні рухи були плавними і швидкими, мов пориви вітру.

«Ми не можемо їх перемогти, поки не активуємо ключ», — прошепотіла Аня, перегортаючи сторінки книги.

Макс відволікав Хранителів, намагаючись тримати їх подалі від Ані та Левка. Він кинувся на одну з тіней, використовуючи кристал як зброю. Світло, що випромінював ключ, розсіювало темряву, але це не було достатньо, щоб повністю знищити їх.

Аня, врешті-решт, знайшла потрібні слова. Вона почала читати заклинання, тримаючи обидва кристали в руках. Слова з книги наповнили повітря силою, і світло від ключів почало ставати сліпучим.

Хранителі зупинилися на мить, ніби відчули загрозу, але вже було запізно. Аня піднесла кристали догори, і світло від них охопило всю кімнату. Темні фігури Хранителів почали розчинятися у повітрі, зникати під тиском магічної сили.

«Ми перемогли?» — запитав Левко, важко дихаючи.

Аня опустила руки, її обличчя було виснажене, але рішуче. «Цього разу так, але це ще не кінець. Вони повернуться, і ми повинні знайти всі ключі, поки вони не зібрали достатньо сил».

Макс подивився на друзів і кивнув. «Наступного разу ми будемо готові».

На порозі фіналу

Зібравши два ключі, друзі розуміли, що вони все ще лише на початку свого шляху. Їм залишилося знайти три інші ключі, але кожен наступний крок буде важчим і небезпечнішим. Хранителі стали сильнішими, і кожна перемога над ними давалася все складніше.

Аня, тримаючи книгу ритуалів, задумливо подивилася на кристали. Вони випромінювали світло, але вона знала, що справжня битва ще попереду.

«У нас ще є час», — сказала вона, але її голос був сповнений тривоги. «Але він закінчується швидше, ніж ми думали».

Друзі зібрали свої речі і вирушили у нову подорож — на пошуки останніх ключів, які мають вирішити долю всього світу.