Читати книгу - "Згасле сяйво, Марі Сантьяго"

— Я люблю тебе, — сказав він, і його слова звучали як присяга. — І я завжди буду поруч, навіть якщо це буде останнє, що я зроблю.

Ці слова торкнулися найглибших куточків її душі. Вона відчула, як ці почуття переповнюють її, як вона повністю готова віддати себе йому, віддати свої сили і своє серце.

— І я тебе люблю, — відповіла вона, цілувати його, поки кожен дотик не ставав ще глибшим. Вони цілувалися, не думаючи про час, не зважаючи на те, що їх чекало попереду.

Цей поцілунок був не просто вираженням їхніх почуттів, він був підтвердженням того, що вони не будуть здаватись. Вони будуть боротися разом, підтримувати одне одного до кінця.

Врешті-решт, вони вирушили в дорогу, знаючи, що чекають на них ще багато небезпек, але також і неймовірні моменти, які вони будуть разом переживати. І поки вони йшли вперед, з кожним кроком їхній зв’язок ставав тільки міцнішим.

І хоча їхній шлях був ще не завершений, у серці кожного з них палало те тепло, яке ніколи не згасне, навіть у найтемніші часи.