Читати книгу - "Кохати або помститися"

коханою та потрібною йому. А йому було це зовсім не складно. Він водив її по кращих магазинах, купував дорогий одяг та сам відчував себе поруч із нею начебто молодшим, або таким Пігмаліоном, який творив свою Галатею. Місяць промайнув так швидко, що вони обидва цього не помітили. Ігор збирав речі та наказував Тасі не сумувати, бо він ще повернеться і тоді… «Взагалі, сиди дома й нікуди не ходи. А я, як Ленін у Женеві буду по телефону робити в тобі революцію!» — жартував він із нею, щоб якось розбавити цю сумну мить. «Ти хоч про Леніна чула? Хто він такий?» — схаменувся він, згадуючи, скільки їй років. «Та чула, звісно», — сумно відповіла Таїсія. Ігор знов від неї поїхав.

І Таїсія вирішила, що знов повернеться до Дніпра. Знову порине з головою у роботу благодійного фонду, почне навчати жінок роботі покоївки, як колись її навчали на курсах. Але цим її планам став на заваді сам Сашко, тобто Олександр Богданов. Він запевнив її, що вона там й не дуже і потрібна та вмовив прийняти в гостях у себе його самого та якогось його знайомого. Він спершу зателефонував Таїсії, бо був вже навчений, що приходити без дозволу не добре. А коли впевнився, що Тася їх чекає, то взяв свого приятеля й вони у двох поїхали. Тася не те, щоб готувалася, але вирішила, що спече якийсь торт. (Вона почала опановувати приготування тортів й на цей час дуже цим захопилась.) Також вирішила, що буде розважати чоловіків східними танцями. Маючи тепер яскраву червону сукню, можна й потанцювати для людей.

Таїсія відчинила двері,чоловіки зайшли у хату, привіталися. Сашко почав їх знайомити: «Це Таїсія, а для мене просто Тая, моя помічниця», — представив він дівчину. «А це мій давній знайомий Денис», — представив свого напарника Таїсії. «Дуже приємно!» — відповіли вони майже разом та засміялися. Тася запросила їх у кімнату. Потім занесла у кімнату торт. «Ох, нічого собі!» — сказав, ще й присвиснув Олександр. «Ви самі готували?» — запитав другій чоловік. Олександр не дав Таїсії й рота відкрити, та відповів за неї: «Звісно сама, я ж тобі казав, як вона мене піцею пригощала». «Добре, добре!» — відповів той, та знову звернувся до Таїсії: «А чому на вас таке вбрання?». Тася відповіла: «Тому, що Саня до вашого приїзду вмовляв мене для вас танцювати». «Он як», — відповів Денис. «Чи це та сама сукня?» — запитав Олександр. «Вона сама». — промовила Таїсія. Вона нарізала торт, дістала келихи для вина, та стакани для коньяку. Увімкнула музику, під яку збиралась танцювати. «Зачекай. Випий з нами для початку!» — запросив її Олександр. «За знайомство!» — промовив тост Денис. Вони почаркувалися. Таїсія вийшла. А коли залунала потрібна їй пісня, то красиво зайшла у кімнату, починаючи так свій танок. Станцювала, присіла віддихатися. Чоловіки заплескали в долоні. Денис знов узяв келихи та налив усім вина. Дав келих Таїсії, а потім Олександру. «За вас, таку красиву та незвичну!» — промовив Денис ще один тост. В цей час Олександр трохи образливо подивився на Дениса, йому не сподобалося, що той тільки приїхав, а вже верховодить, та ще Таїсія дивиться на Дениса із захватом. Почаркувалися. Випили. Денис у захваті знов каже: «За наше знайомство та чудово проведений час!». Всі знов п'ють вино. «От павич!» — обурюється в душі Олександр. Раптом в нього задзвонив мобільний телефон. Олександр узяв слухавку. Почув голос свого адвоката: «Олександре Віленовичу, вибачте, що відриваю від справ. Але наші дії у суді трохи змінюються. Винайшли деякі цікаві факти у нашій справі. То вам краще зараз приїхати у суд. Не баритеся. Я на вас чекатиму». Олександр похмуро подивився на присутніх та суворо спитав: «Це не почекає? Чому зараз?». На тому кінці йому відповіли: «Це не телефонна розмова. Повірте, треба, щоб ви були тут присутні. Це для нас найкращий вихід». Олександр суворо відповів у слухавку: «Добре, їду!». Він закінчив розмову та розводячи руками, промовив: «От і посиділи!». Денис запитально подивиться на друга, а потім спитав: «Ну що там?». Олександр відповів: «Маю їхати. Це адвокат. Щось термінове». Олександр встає та виходить з кімнати. На виході він повертається та дивиться на товариша, каже йому: «А ти що, не зі мною? Поїхали!». Денис встав з дивана, але не рушив. Палкін подивився на Олександра та сказав: «Якось не добре. Людина готувалася до нашого приходу. А ми так раптом підемо. Можна я залишусь. Хоч торт спробую?» Денис бере зі своєї тарілки шматок торта та кусає його, щоб це бачив Олександр. Олександр махнув рукою та вийшов. Таїсія вийшла слід за Олександром. Денис сів знов на диван. Він почув, як Таїсія допомагає Олександру зібратися, потім зачиняє за ним двері. Таїсія повернулася в кімнату. Підійшла до столу та взяла свою тарілку з тортом. Подивилася на чоловіка. Той сидить та їсть торт. Таїсія запитала в нього: «Ми ж майже не знайомі. Це нормально, що ви так просто залишилися?». «Денис весело подивився на Таїсію та промовив з повним ротом: «А що тут такого? Це не вірно, як би я пішов. Такий торт проморгав би. Доречи, класний торт! Дуже смачно!». Тася сіла поруч та взяла і собі шматочок торта. Чоловік встав з дивану, долив у келихи вина та знов промовив тост. Таїсія узяла зі столу свій келих, подивилася на Дениса. Денис узявши свій келих, каже: «За те, щоб нам не було сумно!». Вони п'ють і Таїсія відповідає: «Дивний тост. Але ситуація теж дивна. Прийшли гості, пішли гості. Дивина!». Денис весело дивиться на Таїсію та каже: «Таїсія, чого ви? Нічого дивного. Один пішов, інший залишився. Я тут з вами. Нам тут ой, як весело зараз буде». Денис доїв шматок торту та вийшов з кімнати зі словами: «Я руки помию від солодкого». Таїсії дуже не сподобалася така поведінка чоловіка. Їй це дуже нагадало колишню поведінку Ігоря й вона злякалася у душі. «Ні, треба такого гостя якось спроваджувати», — вирішила вона подумки. Таїсія встала та закрила пробкою вино. Узявши в одну руку пляшку, у іншу блюдо з тортом, понесла все на кухню. Повернувшись назад у кімнату, почула, як Денис вийшов з ванної кімнати та йде коридором, як заходить у спальню, голосно промовляючи: «Я квартиру подивлюся, добре?». «Що за нахабство!» — промайнуло в голові. Таїсія вийшла з кімнати та пішла за цим знахабнілим гостем у спальню,