Читати книгу - "Нитки долі: Жереб кинуто, Таша Клим"

— Та чорт із ним, — зітхнувши, погодилася Моллі. — А чому потрібно взяти ноутбук? Дивитимемося мелодрами? — спитала вона.

— Джейн попросила зв'язуватися з нею щодня по відеозв'язку, — пояснила я, а потім додала, по черзі окидаючи поглядом подруг: — Ну а якщо візьмемо мобільні телефони, то я впевнена, що будемо потай спілкуватися із зовнішнім світом.

— Ти маєш рацію, я б точно телефонувала Джуду, — нарешті здалася Джесс.

У відповідь я подарувала їй вдячну усмішкою і сказала, звертаючись до всіх:

— Якщо вірити картам, то найближча від пляжу заправка лише за годину їзди. Ми зможемо їздити туди по продукти.

— Свята корова! — раптом вигукнула Джесс, різко схопившись із дивана, тим самим налякавши офіціантку, що розставляла наше замовлення. — Ми не замовили намети, спальні мішки та все інше для відпочинку!

— Щоб ви без мене робили, — сказала я, встала та підняла чарку з текілою. — Замовлення було зроблено вранці, а після розмови з Джейн я просто підтвердила його. Завтра все привезуть до будинку.

Джессіка з полегшенням видихнула й зі спокійною душею потяглася за принесеною випивкою.

— Вип'ємо за відмінний відпочинок, — широко усміхаючись озвалася Вікі, піднявши чарку.

Більше нічого не кажучи, ми цокнулися і випили. Уже через пару секунд по тілу розлилося тепло, зігріваючи нутрощі й ще сильніше кружляючи голову.

Жвава бесіда тривала близько двох годин, тому всі встигли добряче напитися. Ми обговорювали, що треба взяти з одягу, які продукти купити, о котрій годині виїхати й так далі, а Моллі намагалася все записувати, щоб нічого не забути. Відверто кажучи, після п'яти чарок текіли, не рахуючи коктейлю, це погано виходило, але вона не здавалася. Пізніше, коли ручка відмовилася слухатися охмелілої Моллі, ми вирішили, що краще гарненько виспатися та на тверезу голову все продумати.

Оскільки клуб ми залишали пізно, то про дзвінок Татусю Ерні не могло бути й мови. Нехай він і не був нашим справжнім батьком, але показуватися йому на очі п'яними зовсім не хотілося. Спіймавши таксі, дуже веселі ми поїхали додому.

Швиденько прийнявши душ і залізши під ковдру, я перевірила повідомлення на телефоні. Мої сторінки у «Твіттер» та «Фейсбук» були видалені, а профіль в «Інстаграм» прихований, тож нічого цікавого не було. Поставивши телефон на зарядку, я впіймала себе на думці, що весь цей час хотіла щось зробити, але ніяк не могла згадати, що саме. Будучи в стані легкого сп'яніння, я кілька секунд гіпнотизувала екран стільникового, але все ж здавшись, просто поклала його на тумбочку.