Читати книгу - "Врятуй мене, Лаванда Різ"

- Вона ніколи його дне забуе, - так само тихо зауважила йому Ізабелла. - Хіба що навчиться любити когось іншого. Метт в усьому, що вона знає і сприймає. У звичках, в їжі , в манері одягатися, навіть в тому, як вона сміється. У снах. Метт був всім для неї. Навіть ми, батьки та її брати, не займали стільки місця в її серці, як він. Мені іноді здається, що Метт в кожній клітинці її тіла. Вони були разом три роки. Якщо тобі вдасться посунути спогади про нього - це буде просто чудо. Але щоб витримати все це, Кевін, і не образити її, потрібно бути дуже толерантним, сильним, людиною, яка розуміє. Поки не пізно подумай, чи готовий ти до цього.

- Ізабелло, ти його занадто спантеличила, - насупився Джон.

- Ні, я не хочу, щоб він просто розважав мою дочку! З нею може бути тільки людина готова полюбити її та боротися за неї!

- Еге ж, - задумливо протягнув Кевін. - Звичайно, передбачити все неможливо, але моє ставлення до Кетлін зовсім не легковажне. Я розумію, сам в шоці. Розумію, що все це не просто, але мені подобається бути поряд з нею. Час покаже. Але і силою я її утримувати і прив'язувати до себе не стану.

В цей час в дверях з'явилася Кетлін, і розмова відразу стихла, але напруга на обличчях залишилася.

- А ви все про мене, та про мене! Так? - з неприхованим докором зауважила вона. - Поїхали, Кевіне, я не хочу запізнитися.

- Ти вибач, мої батьки іноді бувають занадто упередженими, - сказала Кетлін, коли вони від'їхали від будинку. - Якщо чесно, після всього цього, я відчуваю себе ніяково перед тобою.

- Та облиш, ніяково ти могла б відчувати себе зовсім в іншій ситуації, і то я б зрозумів, - посміхнувся він.

- Ти про що? - Кетлін здивовано насупилася , але цим ще більше насмішила Кевіна.

- Ні про що, - похитав він головою, посміхаючись. - У тебе чудові батьки, чого ти. Вони так люблять тебе, а цього не купиш ні за які гроші. Все добре. ... Кетлін, скажи, я можу схилити тебе до одного маленького обману? До майже невинного розіграшу?

Кетлін здивовано підняла брови, невизначено знизавши плечима, вдивляючись в ці пустотливі очі, намагаючись вгадати, що ж він задумав.

- Розумієш, Кетлін, у мене вже тиха істерика від дівчат, які верещать та вішаються на мене. Я вже трохи втомився. А якщо ти підіграєш мені, в тому, що тепер ти моя єдина і постійна дівчина - хоча б половина їх від мене відчепиться. Тим більше, якщо моєю дівчиною будеш ти, я впевнений, ти точно до мене чіплятися не будеш. Буде весело. Обіцяю, що буду уважним, ніжним і турботливим, і буду іноді дозволяти тобі лежати у себе на грудях,- Кевін вичікувально посміхнувся, знову запустивши чортиків в свої пухнасті вії.

Кетлін тільки посміхнувшись, похитала головою:

- Я ж казала - ти невимовний дурень! І як тобі таке в голову прийшло?

- Ти ще мені пальчиком погрози зі словами: «у-у-у пустун!». Ну, Кетлін, я прошу тебе! Обіцяю, я буду поводити себе пристойно. Давай допоможемо один одному. Ти заодно потренуєшся на мені бути з кимось.

- Я не знаю, ... дурниця якась.

- Гаразд, давай так - спробуємо, а там подивимося! - з повною упевненістю додав він. - І якщо тобі сподобається, я буду не проти перетворити обман на  дійсність. Ой, тільки не закочуй так очі!

   Як завжди скупчення студентів перед навчальним комплексом, одинаки і групи за інтересами. Гомін, сміх, задираки, модниці і ботани - все це перемішалося у величезну юрбу. І всі знали хто такий Кевін Галлахен, і велика частина з них намагалася зав'язати дружбу з багатим молодиком, посміхалися, підлизувалися. І в більшості випадків, Кевін здогадувався, що це звичайне людське лицемірство. Перед ним підлабузнювалися навіть викладачі, а від дівчат дійсно не було проходу. Причому, чим менше він їх помічав - тим більше їх ставало. Йому було відверто противно читати в цих усмішках і обіймах лише користь і розрахунок, тому він так само холодно ними і користувався, безжально потім кидаючи. ... А ось Кетлін була не такою. Він, нарешті, знайшов дівчину, яка чхала на його добробут і бачила в ньому хлопця, з його недоліками та слабкостями.

Звісно, як тільки з’явився Кевін, який йшов в обнімку з дівчиною - це відразу ж привернуло загальну увагу. А він вальяжно крокував, посміхаючись, власно  притискаючи до себе за талію світловолосу струнку красуню.

- Кевіне, у тебе чергова подружка? Ти привітаєшся зі мною? - окинувши Кетлін підлим поглядом, одна зі старшокурсниць розцвіла в сторону Кевіна, підставивши йому щоку.

Але той навіть не поворухнувся, ще сильніше притиснувши до себе Кетлін.

- Привіт всім. Це не подружка, Брі. Все серйозніше, ніж ти подумала, - недбало кинув він, тягнучи Кетлін далі.

- Оце маєш, тепер мене буде ненавидіти вся жіноча половина цієї зграї, - пробурчала Кетлін. - Раніше вони мене не помічали , а тепер будуть пильно вистежувати. Даремно я на це погодилася. Я навіть не знаю, що я можу від цього виграти? Навчуся виживати серед акул? - бубоніла вона, в той час, коли Кевін посміхаючись, йшов поруч.

- Ну, скажімо так, ти зірвеш джек-пот, - багатозначно глянув він на неї. - Гаразд, не мороч собі голову. Зараз ми розбіжимося по лекціях, але я повинен тебе поцілувати на прощання. Для достовірності. Тільки не треба робити таке приречене обличчя! Хоча ні, нехай думають, що тобі нестерпно розлучатися зі мною! - осяявся він лукавою посмішкою. - Може, я і самозакоханий, але здається мені, що цілуюся я непогано. Просто розслабся, я все зроблю сам.

Кетлін вже зібралася йому відповісти черговою колючістю, але Кевін заглушив її порив ніжним поцілунком в губи:

- Побачимося, крихітко!

На що Кетлін погрозила йому услід кулаком.

В середині дня, в їдальні, до неї захекавшись підлетіла Міранда:

- Привіт. Слухай, тут ходять такі неймовірні чутки! Ніби ти нова дівчина Кевіна. І ці придурки вже роблять ставки скільки він протримає тебе біля себе. Що відбувається, Кетлін? Що я пропустила?