Читати книгу - "Леді для герцога, Неталі МакКензі"

      Джейн вийшла в сад через чорний вихід. На її переконання, і попри шалені заперечення Брукбері, так було більш правдоподібно. Адже герцог переконаний, що вона прийде до нього таємно від подруги. І хто-зна, можливо він спостерігає за тим, як вона виходить. Буде краще, якщо не пробуджувати в ньому підозр.

      Крістофер, він же герцог Холстон стояв біля фонтану в саду графа Дорсета. За його підрахунками пройшло близько п’ятнадцяти хвилин відколи він відправив дворецького із посланням для леді Грейсон. На його щирий подив, цей Брукбері виявився доволі міцним горішком. Але не було такого, щоб герцог не зміг переконати. Цього разу потрібно було майже хвилина перебування в повітрі. Зазвичай герцог намагався не застосовувати методів, жорсткіших ніж погрози стосовно слуг. Але ж і  ця категорія людей лакомиться на грошову винагороду в кілька фунтів. Цього разу все пішло трохи інакше. Дворецький графа Дорсета виявився надто чесним. Або йому платять надто багато. Зрештою, якби там не було,  він не міг не погодитися й обіцяв, що леді Сара Грейсон з’явиться на зустріч. Але, щоб передати записку та не викликати підозри, йому необхідно кілька хвилин. 

       І от тепер, чекаючи на Сару, герцог роздумував чи правильно вчиняє. Адже його мала б цікавити Джейн. Та лише від однієї згадки її імені Крістофер відчував відразу. Він переконував себе, що Джейн так само заручник ситуації, як і він. Однак, в неї була перевага. Вона могла відмовитись. А він - ні. Крім того, він мав зробити все, щоб вона не відмовилась. Хоча Крістофер відчував жагуче бажання вчинити навпаки. Та й взагалі, поведінка леді Дорсет не вказувала, що вона бажає відмовитися від шлюбу з ним.

     Він вже думав про це сьогодні в бібліотеці. Рано чи пізно йому доведеться перетнутися з Джейн перед суспільством. І хоч шлюби по розрахунку - не рідкість, та все ж відкрита відраза не буде йому на користь. Суспільство не прийме такого. Адже попри все, галантність в його очах була понад усе. Навіть якщо двоє ладні перегризти одне одному горлянки. Перед суспільством вони будуть ягнятами. Тож якщо зараз навчитися спокійно співіснувати з нею, то це буде йому на користь. 

     Але, думаючи про мирне співіснування в шлюбі, герцог мимохіть уявляв не леді Дорсет, а леді Грейсон. Якби він не старався викинути її з своєї голови - його тіло реагувало на неї не підкоряючись розуму. І тоді у Крістофера виник план. Що, якщо спробувати змінити асоціації? Якщо вже так сталось, що Сара буде увесь час поряд, то можливо варто пов’язати її з образом Джейн? Це було божевілля. Однак він вхопився за це з невимушеною спритністю. І вирішив свій план втілити негайно. Нашвидкоруч написавши записку для так званої нареченої він також написав і коротку записку для Сари. Не роздумуючи як вручити ці два послання так, щоб все виглядало природно він верхи помчав до маєтку графа. Абсолютно випадково герцог наткнувся на дворецького маєтку біля конюшень - той давав якісь вказівки конюху. Дочекавшись, поки він лишиться сам герцог спробував переконати Брукбері вчинити саме так, як потрібно для нього.

      Та варто було Крістоферу в очікуваннях Сари віддійти від Дорсет-хаус, як його запал  трохи остудивсясь і він усвідомив, що його задум абсолютно безглуздий. Ще вчора було зрозуміло наскільки ці дві леді різні. І навряд чи він зможе уявляти Сару на місці Джейн. Йому цього буде недостатньо. Він буде хотіти більшого. Але ця леді буде недоступною. Як тоді бути? Він же лише заві проблеми стволрює для самого себе.

     Остаточно переконавшись в даремності свого задуму, він повністю відмовився від його реалізації. Більше немає причин залишатись тут далі. Запрошення для нареченої вручено. І тепер він спробує навчитись врівноважено та спокійно сприймати поруч із собою Джейн. 

           - Мілорд? - прозвучав знайомий голос позаду нього.

      Крістофер подумки вилаявся. І чого просвітління не прийшло швидше? Йому варто було піти раніше. Сара й справді прийшла на його поклик. Його думки почали хаотично метатися та кидатись з однієї крайності в іншу. Вона не проігнорувала його записку та прийшла таємно від подруги. Значить вона не так вже й проти спілкування з ним? Чи сприймати це як продовженння учорашнього зваблення? Та й чи зваблення це було? Зрештою, необхідність одружитися не була причиною уникати приємну компанію. І якщо він не може вибирати, то нехай хоч компанію на ці кілька днів, складе подруга його майбутньої, прости Господи, нареченої. Тим паче, що сама леді, схоже, не проти цього.

      Звісно він не зможе втілити усіх бажань які у нього виникають. Тому що, як-не-як, Сара - леді. До того ж молода та незаймана леді. Саме така, яких уникав кожен із “Четвірки” - в черговий раз нагадав сам собі герцог.. Але він хоча б зможе отримати моральну насолоду впродовж цього тижня. Тож нехай веселість почнеться.  

      Натягнувши безтурботну посмішку Крістофер повернувся до неї та злегка поклонився:

        - Леді Грейсон. 

       - Здається, ми домовлялись, що ми називатимемо один одного на ім'я, коли ми наодинці. - Джейн посміхнулася і Крістофер відмітив для себе, що коли вона посміхається, то на її обличчі з’являються дві чарівні ямочки, які роблять її ще більш звабливою. 

        - Оскільки Ви не звернулися до мене на ім'я, то я розцінив це як те, що Ви прийшли не сама. - не забарився з відповіддю герцог. 

         - Що ж, тоді вважаю, що нам краще почати з початку.  

       Джейн присіла у витонченому реверансі.

      Раптом їй пригадалося як вона репетирувала реверанс перед своїм першим балом. Звісно, юна леді до того часу, як відправляється на бал, досконало володіє етикетом. І вона була спокійною щодо того, як виглядатиме на фоні інших знатних леді. Але той бал був особливим тим, що на ньому мав з’явитись герцог. ЇЇ герцог. Герцог Крістофер Холстон.