BooksUkraine.com » Романтична еротика » Покоївка для незвичайного актора, Анастасія Бойд 📚 - Українською

Читати книгу - "Покоївка для незвичайного актора, Анастасія Бойд"

82
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Покоївка для незвичайного актора" автора Анастасія Бойд. Жанр книги: Романтична еротика. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 18 19 20 ... 66
Перейти на сторінку:
Глава 12

Я вмить підбадьорилася, широко розплющивши очі, і присіла. Чорт забирай... Це не моя кімната, і поруч тихо мирно спить Крістоф. Як?.. Я підтягнула ковдру на груди, і відчула нудоту від хвилювання. Що в біса відбувається?.. Шері насилу прокинувся, щоб вимкнути будильник, а я просто мовчки спостерігала за ним, перебуваючи у повному шоці. Я гола, в одному ліжку зі своїм босом, і зовсім не пам'ятаю, що сталося цієї ночі, наче мене напоїли якимись речовинами. 

– Доброго ранку, Софі, - сонно пробурмотів Крістоф, наче зовсім мені не здивувався, і теж присів на ліжку, демонструючи свій міцний торс. Дякувати Богу, що нічого більше він не демонстрував. – Вам страшно спати самій в кімнаті? Чи просто скучили за мною?

– Що сталося? - хрипко спитала я.

– В сенсі? 

– Чому я тут?

– Не знаю. Я вас не запрошував, - невимушено знизав він плечима, ніби глузуючи з мене. 

– Мені не до жартів. Чому ми спимо разом? Це ви перенесли мене з кімнати? - знервовано звинувачувала я Крістофа, який одразу показово від цього втомився, ніби мої питання були необґрунтованими і недоречними. 

– Ви божевільна? Я спав, і навіть не чув, як ви прийшли. Не сподобалася іграшка, і ви вирішили попросити допомоги в мене? - посміхнувся він краєчком губ, і солодко позіхнув. 

– Маячня! Я... - на мить я замислилася, чи можу взагалі бути в чомусь впевнена? – Я б обов'язково відчула, що кудись йду. Що ви зі мною робите? Це якась гра? - я відчувала, що хочу плакати, але стримувалася. Крістоф навмисно вводить мене в оману, щоб я вирішила, що божеволію. Негідник!

– Мадемуазель Ріше, ви зараз хочете роздратувати мене з самого ранку? Я не викрадав вас з кімнати, не ґвалтував, і не роздивлявся. Дайте мені поспати ще півгодини до наступного будильника, - Шері ліг на бік обличчям до мене, заплющив очі, і трохи потягнув ковдру на себе, ледь мене не оголивши. 

Я метушливо знов себе прикрила. Хоча... Якщо він тільки зараз мене побачив, то і не знає, що я зовсім гола. Треба спробувати втекти, поки Крістоф не дивиться, щоб він і не дізнався у якому вигляді я була з ним. Але все одно не віриться, що він не знає... Розгублена дурепа, яка не змогла відстояти свою гідність. Сором і ганьба.

– Між нами нічого не було? - майже прошепотіла я.

– Між нами нічого не було, - впевнено і роздратовано відповів Крістоф, та несподівано притягнув мене до себе. Я впала на бік спиною до нього, і він міцно обхопив мою талію.

– Я хочу повернутися до своєї кімнати! Відпустіть! - обурилася я, але він тільки схопився за мене міцніше.

– Тссс... - прошипів Крістоф, не відпускаючи мене, але і не притягуючи ближче, торкаючись лише рукою. – Давайте просто помовчимо. Тільки у вас часу на це менше, майте на увазі. Я не хочу залишитися без сніданку.

– Чому ви дозволяєте собі так поводитися зі мною? Я не ваша коханка, - невпевнено пробухтіла я, розуміючи, що вже програла.

– Тому що ви дозволяєте, Софі. Мовчіть, будь ласка... Попереду довгий важкий день, - сонно протягнув Шері. – Розслабтеся і помовчіть... 

Я приречено замовкла, дозволивши йому торкатися мене. Важкий день... Крістоф зараз обіймає мене, а потім поїде трахати інших, ще й гроші за це отримає. Як мерзенно і жахливо. Я не повинна мріяти про такі принизливі стосунки, але... Його рука... Мені хотілося, щоб вона зарухалася, а не просто статично обіймала, але Крістоф не торкався мене ні нижче, ні вище. Груди зводило через бажання дотиків, а внизу живота, ніби розливалося тепло. Що він зі мною робить? Щойно Крістоф з'явився в моєму житті, як я втратила роботу, втекла з дому, а тепер лежу поряд з малознайомим чоловіком, який до того ж є моїм працедавцем. Раніше Крістоф псував мене через свої брудні відео, а тепер дістався і до реального впливу... 

Раптом відчула, як рука Шері смикнулася, ніби він засинає, і під час цього я випадково притулилася до нього міцніше, що мої голі сідниці торкнулися його... Члена?! Тобто, його оголеного члена? Я поквапилася відсунутися, нервово проковтнувши.

– Софі, досить... Чому ви так багато рухаєтеся? - цокнув Крістоф.

– Тому що ви голий під ковдрою! Якого біса це все відбувається між нами? - знову обурилася я.

– Можливо, це тому, що я в себе вдома, в своїй кімнаті, і мені так комфортніше? - роздратовано зітхнув Крістоф. – До того ж, не вам про це мені казати.

Його долоня пройшлася по моєму стегну, м'яко натискаючи на оголену шкіру. Не уявляю, як би я відреагувала, якби він просунувся між моїх ніг, на внутрішній бік стегна... Який жирний натяк. Крістоф зрозумів ще раніше, що я гола. Дідько... Можливо, я і сама прийшла до нього, але як тепер з'ясувати, чи дійсно він доводив мене до оргазму, або це все ж таки був сон? Крістоф дуже добре бреше, і навряд чи зізнається в такому, якщо це правда. Я ніколи цього не зрозумію.

– Мені здається, що саме час надягнути той комплект, що я вам подарував. Чи вам більше подобається бути без білизни? - Крістоф зовсім посмілішав, і його рука проковзнула від стегна до живота, а потім пішла вище, зупинившись між грудей. Він відверто мене гладив, змушуючи вкриватися мурашками.

– Мені більше подобається, коли я не лежу під однією ковдрою з голим працедавцем, - хрипко вимовила я, мружачись від бажання. Добре, що він не бачив моє обличчя.

– Не брешіть. Ви вся пульсуєте, до того ж самі казали своїй подружці, що я гарячий, - самовдоволено усміхнувся Крістоф. – Чому не скористалися іграшкою? Напруження скоро розірве вас зсередини.

– Відпустіть мене і відверніться. Я хочу вийти, - тихо і невпевнено сказала я, і Крістоф прибрав свою руку, так і не торкнувшись тих місць, які тремтіли в очікуванні. Це правильно, але дуже боляче. Я хочу ще...

– Ви цього не хочете, але це не моя справа, - це прозвучало, як докір.

Крістоф слухняно перевернувся на інший бік, і я швидко побігла геть. 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
1 ... 18 19 20 ... 66
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Покоївка для незвичайного актора, Анастасія Бойд», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Покоївка для незвичайного актора, Анастасія Бойд"