Читати книгу - "Повернути себе. Том 0. Передісторія, Олександр Шаравар"

      По-друге, він хотів мене перехопити з командою найманців і особисто розібратися зі мною. Але тут я сам прибув до них, такого подарунка Пакс навіть не очікував. Незважаючи на смерть своїх подільників від вибуху спідера він був задоволений.

      Навіть сам, щоправда, через маріонетку вийшов уперед і став очікувати, коли ж я нападу на них. Мене чекати довелося недовго, але тут знову сталося те, що зіпсувало його план. Я використав паралізацію.

       Пакса дуже зацікавила невідома йому псионічна техніка. А тому він відійшов за флаєр щоб розібратися з побаченим. Поки я закінчив з рештою супротивників, Пакс уже примудрився вивчити і зрозуміти принцип дії паралізації. Саме тоді він зацікавився мною, і вирішив перевірити мої сили в рукопашній.

      Під час бою він зрозумів, що я піднявся в силі як псион мінімум на один ранг за кілька місяців. Це його вразило до глибини душі і він вирішив дізнатися, яким чином так вийшло. Після пострілу шаттла, зупиненого щитом, він вирішив покинути маріонетку і повернутися в рідне тіло.

      Не знаю, хто його теперішнє тіло, але він після повернення став швидко шукати інформацію про мене і наші дії за минулий місяць. Нічого нового так йому дізнатися і не вдалося.

     Тому він вирішив ще раз мене спровокувати і подивитися на мої можливості, щоб переконається у своєму припущенні, що я дійсно піднявся на цілий ранг. Зламавши ШІ служби безпеки, він дізнався, де я перебуваю, і знайшов там хлопчину з відносно слабкою волею. 

      Вселившись у нього одним потоком волі він хотів спровокувати штовханину і подивитися на мої здібності, але раптово відчув дотик до свого ментального захисту. А тому одразу розкрився і вирішив поговорити, дражнивши мене як словами, так і техніками не смертельної дії.

      Так він переконався, що хоч я і став сильнішим, але все одно за знаннями залишився малоосвіченим псионом. І саме тому запропонував мені учнівство. Після чого використавши ефектну, але насправді не надто ефектну техніку, покинув тіло.

       А далі дізнавшись, куди ми прибули на відпочинок через підкуплених людей, під ранок сам вирішив проникнути і поспілкуватися віч-на-віч зі мною. Я його досить сильно зацікавив. На цьому його записи закінчувалися, мабуть, саме тоді він вирушив до мене в гості.

       Також у кристалі опинився список з усіма іменами тих, хто якимось чином замішаний у цій справі. Також там була інформація і про базу найманців в іншій півкулі Шаррна, як виявилося у зв'язку з не найкращим покриттям шпигунськими супутниками небосхилу, там був справжнісінький тренувальний табір, і м'ясо він брав якраз звідти.  

      Як виявилося, більша частина так званих "мисливців" у Шаррні належали якраз цим самим найманцям. Тоді під час вторгнення мисливці допомогли знищити корпорантів, зараз же вони прийняли замовлення на мене.

     Такого я прощати не збирався, а тому вирішив їх просто напросто знищити. Вставши з крісла, я підключився до медкапсули і перевірив результати діагностики. Згідно з даними ШІ, у Ліки зараз спостерігалося нервове перенапруження і він рекомендував залишити її на добове лікування.

      Активувавши навколо кімнати кілька енергетичних щитів, я залишив Ліку і вирушив переодягатися. Як я і думав ні поліція, ні служба безпеки нічого не змогли знайти. Прогнавши всіх, активував захист у параноїдальному режимі, після чого одягнувши скафандр, викликав два десятки агентів зі служби безпеки.

       Розіславши адреси цілей, ми вирушили в місто. Треба було викорчувати заразу, яка не посоромилася взяти замовлення на свого законного правителя.  Ми вирішили діяти трійками, і як виявилося не дарма. Якщо перших причетних до незаконної організації найманців ми взяли без проблем. То ось з іншими виникли труднощі.

       Вони якимось чином дізналися про облаву, що відбувається, і нам довелося захоплювати їх уже з боєм. На щастя нам вдалося всіх відомих членів організації захопити без втрат. Так у деяких агентів були легкі поранення.

       Але на цьому ми не зупинилися і вирішили одразу ж завдати удару по самій базі. Для цього ми звернулися до командування збройних сил і на десятку військових флаєрів вирушили на захоплення. 

      Але нам не пощастило, ще на підльоті за кілька десятків кілометрів ми побачили полум'я, що здіймається до небес. Хтось активував самознищення, робити нам там було нічого, тож, відправивши ті флаєри, на яких не було сканерів білогічної активності, назад на базу, ми стали по спіралі намагатися знайти хоч когось у джунглях навколо колишньої бази.

        Як я й очікував у принципі, нічого не вдалося виявити. Повернувшись назад у місто, я зайнявся допитом захоплених найманців. За допомогою медичної капсули виймали нейромережу і я прочитував пам'ять найманця. Якщо нічого небезпечного в пам'яті не було, і якщо він особисто не був причетний до справ проти Шаррна, то лікарі встановлювали їм нейромережу назад і відправляли в камеру, таких чекали виправні роботи.

       А ось причетних до замаху ми відправляли в камери для смертників. Пізніше ми проведемо повноцінний суд над ними, щоб те, що відбувається, не виглядало самосудом. Лише до обіду наступного дня ми завершили допитувати захоплених. Близько шістдесяти осіб відправлять на виправні роботи, і близько двадцяти будуть після суду вбиті.

        Скарбниця ж держави стала багатшою на три мільйони кредитів, як виявилося найманці нам попалися не дуже багаті. Їхнім же керівникам, на жаль, вдалося втекти. Нікого на місцях їхнього проживання не залишилося, лише кілька пасток, у яких постраждало три співробітники служби безпеки.

       Вдома ж на мене чекала розбірка з Лікою, вона була незадоволена, що я не взяв її з собою, а замкнув у медичній капсулі. І діагноз ШІ вона не брала до уваги. Після невеликої суперечки вона заспокоїлася і я їй розповів, що ж сталося насправді.

       Після почутого Ліка задумалася на доволі тривалий термін і видала хвилин за двадцять.