BooksUkraine.com » 📖 Сучасний любовний роман » Те, що не можна називати", Love 📚 - Українською

Читати книгу - "Те, що не можна називати", Love"

73
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Те, що не можна називати"" автора Love. Жанр книги: 📖 Сучасний любовний роман. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 ... 31
Перейти на сторінку:
Розділ 2: Перетин поглядів

Аудиторія була холодною, незатишною. Старі дерев’яні парти, світло, яке миготіло на стелі, і шум студентських голосів, які щойно закінчили перемивати кісточки викладачам. Я сиділа на задній парті, як завжди. Непомітна. Тиха. Мовчазна.

Аж поки не ввійшов він.

Артем Коваленко.

У джемпері кольору вугілля, з текою в руках і таким самим спокійним, впевненим поглядом, який знову змусив мене забути, як дихати. Його очі ковзнули по залі — швидко, ніби просто окинути аудиторію поглядом — але на мені вони затрималися. На кілька секунд довше, ніж варто було б.

Я опустила очі.

— Добрий день. Я Артем. Сьогодні ми почнемо з простого питання: що таке свобода? — його голос був оксамитовим, глибоким, із тим ледь відчутним низьким тоном, який змушував слухати уважніше.

Я ховалась за зошитом, та все одно відчувала його присутність. Як вогонь, який не обпалює, але гріє надто сильно.

Протягом заняття я помічала, що він іноді дивився в мій бік. Мимохідь. Ледь-ледь. Але кожен такий погляд розливався по мені теплом і тривогою водночас.

Коли всі розходились, я залишилась, наче випадково затрималась, збираючи речі.

— Ви сьогодні менше ховались, — сказав він, підходячи ближче.

— Я просто слухала, — прошепотіла я.

— І що думаєте? Свобода — це можливість робити вибір… навіть якщо це вибір — мовчати?

Його слова впали важко. Наче не про філософію. Наче про щось більше.

— Не завжди, — відповіла я. — Бо іноді мовчання — це страх. А не свобода.

Ми мовчали.

— До зустрічі, — сказав він м’яко й вийшов, залишивши мене одну.

Залишив — із тремтінням у пальцях і думками, які вже не вкладались у логіку. Бо я знала: це щось заборонене. І водночас — щось, від чого не втекти.


---

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 3 ... 31
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Те, що не можна називати", Love», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Те, що не можна називати", Love"
Біографії Блог