BooksUkraine.com » 📖 Дитяча література » Мавка, Дерпак Ірина 📚 - Українською

Читати книгу - "Мавка, Дерпак Ірина"

49
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Мавка" автора Дерпак Ірина. Жанр книги: 📖 Дитяча література. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2
Перейти на сторінку:

- Казав…діду – винувато опустив очі Іванко, виймаючи з-за поясу топірець і протягуючи старому – Я більше не буду…

- А більше й не треба! – злостився дідо, забираючи топірець, - розказуй бігом, що начудив єси, поки сонце не сіло, - і зиркнув на надкушене червоне коло над соснами.

- Ми з Марічкою… - почав тихо – я лиш хотів показати мавок… діду, я все так робив, як ти….але та квітка в Маріччиних косах, то все через ню… - малий плакав і боявся глянути на діда – вона пропала, я кликав, кликав… мавки зачули її, діду!

Старий схопився на ноги і рушив у бік лісу, залишивши малого розгубленим на подвір’ї. Іванко хотів було бігти за ним, але дідо зупинив його грізним поглядом:

- Тут чекай! Сонце майже сіло, не можна! – і поспішив стежкою, що вела його між темні тіні вечірнього лісу.

***

Дідо Йван ішов швидко, наче сам ліс розступався перед ним. Хоч роки вже давно неслися за плечима важкими снігами, ноги його несли впевнено, і кожен крок, здавалось, відлунював у гіллі, в корінні, в самому серці старого лісу. Він не свистів, не кликав — лише прислухався до того, що не чутно вухом.

А потім зупинився. Перед ним, мов з нічого, виринув срібний камінь. Присів, притулив долоню, і камінь — теплий. Не мав би бути теплим у вечірній холодок. Це означало, що двері ще відчинені.

Дідо витягнув із-за пазухи маленьку торбинку. Насипав дрібку сушених пелюсток, кусник вугільця та блискіт кори старого ялівцю. Підпалив сірник — вогонь тремтів, наче вагався — і вкинув усе на срібло. З диму поволі вимальовувався образ. Спершу — нічого. Але за мить у сяйві диму промайнули тонкі босі ніжки, русяві пасма, а за ними — Марічка. Стояла, заплющена, з квіткою в косах. Мавки оточили її, але не чіпали. Одна — найменша — щось промовляла їй, майже співала.

— Говори з дідом, дитино… — прошепотів Йван. — Вернись, доки двері ще світяться.

Камінь знову здригнувся. Звуки прокотилися лісом. Але цього разу — не музика, а ніби сльоза впала у тишу. І — голос, тоненький, переляканий, наче з іншого боку води:

— Дідусю?

Він не чув її, але відчував. Раптом щось холодне торкнулось його руки. Він озирнувся — на моху сиділа Марічка. Її очі були ще повні смарагду, але в них не було страху. Тільки здивування і тиха втома.

— Діду… вони… вони мене не тримали. Вони просто… хотіли, щоб я побула з ними. Вони сумують…

— То й добре, що пустили, — зітхнув Йван. — Але квітку дай. Назавжди.

Марічка слухняно витягла з коси зеленкувату, ще світу не знану квітку. Дідо загорнув її в полотно, поклав до торби. Потім підняв дівчинку, посадив на плече.

— Ходімо додому, мала. А мавкам — спокій. Бо не час іще.

І ліс знову став лісом. Не було срібла, не було тіней, тільки цвіркуни, шум потоку і запах диму з коминів, що долинав з долини.

А коли сонце остаточно сіло, Іванко, що досі сидів на порозі, побачив постать діда і маленьку дівчинку на плечі. Він кинувся їм назустріч, а серце в нього калатало так сильно, що здалось — зараз вискочить і побіжить поперед нього.

— Марічко… — тільки й сказав.

Дівчинка зістрибнула, втерла сльозу, яка не знати звідки з’явилась.

— Ти добре, що показав мені. Але я туди більше не піду. Їм сумно, а я ще хочу радіти.

Іванко лише кивнув. А дідо Йван підійшов до старого топора, що лежав на порозі, взяв його до рук і повільно, наче прощаючись, заніс у хату.

…Бо не кожна таємниця хоче, щоб її відкривали двічі.

Кінець

1 2
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мавка, Дерпак Ірина», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Мавка, Дерпак Ірина"
Біографії Блог