Читати книгу - "Квіткарка, Мирослава Кривуца"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Як ти тут, любчику? – ніжно звернулась до морозильника. – Відпочивай до завтра. А потім мені, на жаль, доведеться тебе розділити.
На Розу-Вікторію з середини морозильної камери вирячилися тьмяні очі її чоловіка.
– Все життя від тебе одні клопоти, – бубоніла Роза-Вікторія. – Одні проблеми від тебе, любчику, одні проблеми. Бруд та сморід. Бруд та сморід. – Журилася.
Вона відвернулась, намацала на столику канцелярського ножа, підійшла до холодильника та відрізала сірувато-жовте вухо. Подивилась на нього, закопилила губу, мугикнула.
– Васко, – крикнула, – кс кс кс, Вась Вась Вась. Іди сюди мій солодкий котику, я тобі смачненьке принесла.
Кінець
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Квіткарка, Мирослава Кривуца», після закриття браузера.