Читати книгу - "Ромео і Джульєтта, Вільям "

Мене докорами зустріти.

Мамка

Ось

Вона звеліла перстень передать.

(Прямує до виходу, але знову повертається)

Прошу вас, не баріться. Вже не рано.

(Виходить)

Ромео

Я знов бадьорий і ожив душею!

Брат Лоренцо

Йди; на добраніч. Тільки пам’ятай:

Залежить ваша доля лиш від того,

Щоб тут не буть, як ставитимуть варту,

Або тікати треба на світанку

В одежі іншій. В Мантуї чекай.

Твого слугу знайду я, й через нього

Я сповіщатиму тебе про все,

Що трапиться тобі на користь тут

Хорошого. Дай руку. Пізно вже...

Щасливо! На добраніч!

Ромео

Я до щастя

Лечу й землі не чую під собою,

Хоч гірко розлучатися з тобою.

Прощай!

Виходять.

Кімната в домі Капулетті.

Входять старий Капулетті, синьйора Капулетті і граф Паріс.

Капулетті

Синьйоре, все так склалось нещасливо,

Що ми ще й досі часу не знайшли

Підготувать дочку. Вона любила

Тібальта дуже ніжно. Я - також.

Ну що ж! Ми всі родились, щоб померти...

Нерано вже. Вона до нас не зійде.

Коли б не ваше товариство, я

Годину тому ліг би спочивати.

Паріс

В тяжкі хвилини свататись невчасно.

Синьйоро, на добраніч; передайте,

Прошу вас, привітання синьйорині.

Синьйора Капулетті

Спасибі. Я довідаюся взавтра,

Що думає про це моя дочка.

Тепер вона в полоні у журби.

Капулетті

Я сміливо ручусь, синьйор Парісе,

Вам за любов дочки своєї,- певен:

Дочка мені покірна завжди буде.

Дружино, ви зайдіть до неї зараз,

Допоки ви ще спати не лягли,

І про любов Паріса сповістіть.

Скажіть їй, що у середу... Стривайте...

Який сьогодні день?

Паріс

Синьйоре мій,

Сьогодні понеділок.

Капулетті

Понеділок!

Так, так! То в середу - занадто рано.

Тоді в четвер. Скажіть, що ми в четвер

Її з шляхетним графом повінчаєм.

Чи ви ж готові? Чи така поспішність

До серця вам? Влаштуємо все скромно:

Збереться кілька друзів... Бачте, графе:

Адже Тібальт загинув так недавно,

А він же родич нам,- щоб не сказали,

Що ми не журимось за ним, коли

Бенкетувати будем надто бучно.

Лише з півдюжини запросим друзів,

Та й край. Що скажете ви про четвер?

Паріс

Бажав би я, щоб той четвер був завтра,

Синьйоре мій.

Капулетті

Гаразд! Тепер ідіть.

То й добре, у четвер! Дружино, ви

Зайдіть же до Джульєтти перед сном,

Скажіть їй, хай готується до шлюбу.

Прощайте, графе. Світла в спочивальню!

Уже так пізно,- скоро зможем ми

Сказать, що дуже рано. На добраніч!

Виходять.

Кімната Джульєтти.

З’являються Ромео і Джульєтта у вікні. 55

Джульєтта

Ти вже ідеш?.. До ранку ще далеко:

Не жайворонок то, а соловей

Збентежив вухо боязке твоє;

Він раз у раз там уночі співає

Між віт граната. І повір мені,

Коханий, любий мій,- то соловей.

Ромео

То жайворонок, оповісник ранку,-

Не соловейко. Глянь, моя кохана!

Дивися - он заграла вже зоря

І облямовує промінням заздрим

Завісу хмар суворих там, на сході.

Згасила ніч світильники свої.

Веселий день стає уже навшпиньки,

З-за верховин туманних визирає.

Піду - я житиму, лишусь - помру.

Джульєтта

Те світло ще не денне... Вір, я знаю:

То метеор,- його послало сонце,

Щоб смолоскипником служив тобі

І осявав до Мантуї дорогу.

Тому побудь іще, не треба йти.

Ромео

Нехай мене захоплять, хай уб’ють!

Я буду радий, як цього ти хочеш.

Те сіре світло - ще не очі ранку,

Блідий то відблиск Цінтії чола.

І то не жайворонка спів бринить

У нас над головами, в вишині.

Мені зостатись легше, ніж піти.

Приходь же, смерть! Джульєтта так бажає.

Ми будем розмовляти, серце, так?

Ще маєм час. До ранку ще далеко.

Джульєтта

Ні, ні, вже ранок! 56 Ранок! Поспішай!

Іди! Мерщій тікай! Ти чуєш? Справді,

То жайворонок так співа невлад;

Яка огидна і фальшива пісня!

А кажуть - солодко співає він...

Та це брехня, бо нас він розлучає.

Ще чула - помінявся він очима

Із жабою. 57 О як би я хотіла,

Щоб з нею й голосом він помінявсь!..

Це ж він обійми наші розірвав,

Він темну ніч, він і тебе злякав.

О, йди, іди мерщій! Уже світає.

Ромео

А лихо нас пітьмою огортає.

Входить мамка.

Мамка

Синьйоро!

Джульєтта

Няню?

Мамка

Синьйоро, мати ваша йде до вас.

Світає вже, тож будьте обережні!

(Виходить)

Джульєтта

Впускай же день, вікно, й візьми життя!

Ромео

Прощай, прощай! Один лиш поцілунок,

І я спущуся.

(Спускається)

Джульєтта

Як? Ти вже пішов?

Моя любов! Мій муже! Друже мій!

Щодня і щогодини сповіщай.

Для мене днів багато у хвилині.

За цим рахунком буду я старою,

Коли побачу знов мого Ромео!

Ромео

Бувай! Нагоди я не омину,

Щоб привітать тебе, любов моя!

Джульєтта

Ти думаєш, ми зійдемося знову?

Ромео

Так, певен я;