Читати книгу - "(не) Колишні, Таня Смолярчук"

-Ти могла сказати про це мені раніше!!Хто я для тебе?- я підхожу до неї - Ти дійсно вважала мене своєю подругою?Ти навіть не була до кінця зі мною щирою!!Бажаю тобі щастя Сніжанно!Будьте щасливі, не хочу більше тебе бачити!!!

Я просто вилітаю на безлюдну вулицю.Перед очима знову бачу одну і ту ж картинку, Андрій спить на ліжку Сніжани, спить поруч з нею, хоча ще вчора був у відчаї від того що я його зрадила, швидко ж він знайшов собі втіху.

Що ж нехай котяться на всі чотири боки..Я зможу прожити і без них..

Сподіваюся що зовсім скоро зможу вичеркнути зі своїх спогадів минуле, але напевне доведеться різати по живому, лишивши глибокий шрам на серці..