Читати книгу - "Під одним дахом з Рудою, Олександра Малінкова"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Що ж в ньому є такого на що так зреагувала? Злякалася, відштовхнула тоді від себе, прикриваючись популярністю та амбіціями. А зараз сама ініціюю й починаю, але вже геть по дорослому.
Цікавість бере гору. Те що буде потім - байдуже, як і наслідки. Просто маю це відчути…
Відчути разом з ним.
- Чому ти не хочеш, щоб я тобі допомогла?
- Мені приємно робити це для тебе! - Обернувся до мене. - Завжди уявляв, що буду готувати ось так для дівчини, яка мені не байдужа.
- То я не байдужа?
- Так! - Ніжно посміхнувся. - А ти ще не зрозуміла?
- Ні-ні! - Протягнула і склала губки бантиком! - А Марія? - Запитала й затамувала подих.
- А що Марія? - Здивовано запитав.
- Просто я бачила як ви цілувалися! -Ох, навіть дихати перестала, шалений викид адреналіну в кров.
- А-а, ти про той вечір! - Протягнув з сумом. - Я нагадав їй потім, що мені подобається зовсім інша дівчина, вона перепросили й ми вирішили лишитися друзями. Навіть допоміг їй познайомитися з хлопцем, який їй сподобався.
- Он як… - Вдихнула, напруга поволі почала відпускати.
- Треба зайвий раз уточнювати хто ця дівчина? - Глузливо запитав.
- Ні!
- От і добре! Ти здається хотіла допомогти, то розклади будь-ласка тарілки та прибори, будемо вечеряти.
- Добре! - Киваю. Цікаво, це він зараз зіскочив з теми яка йому неприємна, зайнявши мене щоб я менше базікала?
Мабуть вперше в Скадовську я відчула себе так вільно і такою окриленою. Навіть не збрехаю, якщо додам - закоханою…
_________________
❤️
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Під одним дахом з Рудою, Олександра Малінкова», після закриття браузера.