Читати книгу - "Я Богиня?, ЛІдія Тугай"

- Розкажи про себе, - він не дивився на неї.

- Я, - вона посміхнулася до темряви.  Пандора залишала свідомість Лілії, і її очі стали звично-синього кольору, але в сутінках Роман не міг цього помітити.

- Я люблю це місто.  Його вулиці та вулички.  Його сірість та тумани.  Іноді містом опускається туман, густий туман, непроникний туман.  У ньому тонуть будинки, перехожі та навіть звуки.  Але, буває, спускається мороз, і сіра імла наче оживає, перетворюючись на міріади райдужного пилу.  Тьмяне сонце зовсім не видно, і здається, що світло виходить звідусіль.  М'яке жовте світло і райдужний пил туману в тиші небуття, що кричить.