Читати книгу - "Чому ми вороги?, Віталій"

– Я все життя жив із цим тягарем, – зізнався дядько Віктор. – Я знав правду, але боявся її розкрити. Боявся зруйнувати репутацію нашої родини.

Він розповів їм, що саме він стояв за спробами шантажу та замахом на їхнє життя. Він відчайдушно намагався зупинити їхнє розслідування, боячись, що правда вийде назовні та зруйнує його світ.

Аліна та Максим слухали його сповідь, відчуваючи складну суміш гніву, розчарування та співчуття. Вони розуміли, який важкий тягар йому довелося нести протягом багатьох років.

– Чому ви не розповіли правду раніше? – з болем запитав Максим.

Дядько Віктор гірко усміхнувся. – Страх… він паралізує. Він змушує робити жахливі речі.

Після цієї важкої розмови дядько Віктор погодився співпрацювати з ними та допомогти відновити справедливість. Він передав їм усі документи, що підтверджували його розповідь, та пообіцяв публічно визнати свою провину.

Протистояння відбулося. Правда, хоч і гірка, була розкрита. Тягар столітньої брехні нарешті впав з їхніх плечей. Тепер перед Аліною та Максимом стояло нове завдання – розповісти цю правду своїм родинам та спробувати зцілити рани минулого, відкриваючи шлях до примирення та порозуміння. Зустріч із привидом минулого завершилася, залишивши після себе гіркий присмак обману та надію на спокуту.