Читати книгу - "Дивовижна одіссея Феді Кудряша, Владлен Олексійович Суслов"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
«Дурниця якась, тарабарщина, — не вірячи власним вухам, вслухався Федя в базікання Гуго. — Яку чудодійну силу може мати цифра три?! Спробував би я їхати в школі на трійках! Що сказали б батьки? І з Галеном він видумує.— Хлопчик згадав розмову з матір'ю в день свого від'їзду з Києва. — Не може бути, щоб Гален вигадав таку безглузду суміш… Гуго ошуканець і тільки спекулює на імені Галена…»
— А знаменитий арабський мудрець Ель-Мадскріті…—почав було знову старий, та капітан обірвав його:
— Облиш, до дідька твоїх мудреців! Давай бальзам, та швидше. О-о-ох! — обличчя в Дієго перекосилось від болю.
— Уже все, готово! — Гуго урочисто бовтнув сумішшю і простяг капітанові кухля: — Випийте, доне Дієго, і біль як рукою зніме. Тільки при цьому дивіться на місяць правим оком, а ліве примружте і примовляйте: «Тобі, місяцю, бути повним, а мені здоровим. Хай допоможе мені пресвята богородиця, святий Антоній і Адам-первочоловік…»
Дієго проковтнув суміш і, кривлячись, сплюнув.
— Тьху, яка бридота!
Тим часом зуб не перестав боліти. Капітан не знаходив собі місця і бігав по каюті, мов поранений звір. Він проклинав Гуго, його бальзам, всіх лікарів на світі.
Бачачи, що бальзам не допоміг, Гуго став робити заклинання. Він наказав Ніангові відгорнути килим, потім присів навпочіпки і накреслив вугіллям на підлозі коло. Піднявши руки догори, алхімік гугняво забурмотів:
— О великі всесильні духи повітря, води, вогню, землі! Кличу вас і заклинаю знаком царя Соломона… Слухайте мене і коріться…
Більше Федя нічого не міг зрозуміти, бо від іспанської Гуго перейшов на іншу мову, мабуть, німецьку.
Не допомогли й заклинання: біль не вщухав. Капітан уже не стогнав, а завивав. Він то бив себе кулаком у щоку, то прикладав до неї холодну сталь кинджала, то споліскував рота вином.
— Доведеться зробити кровопускання, ваша милість, — заявив наостанку Гуго.
І тут Федя раптом згадав: у нього в рюкзаку польова аптечка, а в ній краплі від зубного болю.
— Не треба кровопускання, — спинив Кудряш алхіміка, — в мене є дентол — гарні ліки.
Несподівано для Феді астролог страшенно розлютився і став умовляти капітана не приймати від чужоземця ніяких ліків.
— Ти негідник! — кинув він гнівно хлопчикові в обличчя. — Я бачу тебе наскрізь: на твоєму чолі знак антихриста! Ти хочеш отруїти дона Дієго і заволодіти його каравелою.
Федя остовпів. Звинувачення були такі неймовірні і страхітливі, що він навіть не знайшов, що відповісти.
На допомогу прийшов капітан.
— Досить, — обірвав він Гуго, — його високість—мій гість. Ні слова більше, коли не хочеш позбутись голови!
Ображено бурмочучи щось, алхімік всівся в крісло і з неприхованою ненавистю дивився на Кудряша.
Федя накрапав на ватку дентолу і простяг капітанові. Той поспіхом схопив вату і… вмить проковтнув її.
— Стривайте! — крикнув вражений хлопчик. — Треба було прикласти до зуба, а не ковтати!
Гуго зловтішно посміхнувся.
— Що ж тепер буде? — розгубився капітан. — Це ж, мабуть, небезпечно?
— Пусте, не хвилюйтесь.
Федя знову змочив ватку краплями.
Минуло зовсім небагато часу і капітанове обличчя проясніло. Він відвів руку від щоки, помацав язиком зуба.
— Герцог, — вигукнув Дієго, — я чудово себе почуваю! Своїм чудодійним бальзамом ви вилікували мені зуба. Дозвольте від душі подякувати вам за це, — він церемонно розкланявся.
Федя почував себе трохи незручно. Який там бальзам — дентол продають у кожній аптеці і навіть без рецепта!
— Чому ви вважаєте, ваша милість, що це допоміг бальзам чужоземця? — ображено озвався Гуго. — Це подіяв мій бальзам, зроблений за рецептом самого Галена.
— Ах, облиш, поменше базікай. — Дієго явно не схильний був більше говорити про це.
— Тоді дозвольте мені провести з чужоземцем диспут, — не здавався Гуго, — я доведу, що він невіглас у медицині. Ви ж добре знаєте, що, крім астрології, риторики, алхімії, я серйозної уваги надавав і медицині. Мною досконально проштудійовано широко відому працю вельмишановного Хонейна Ібн-Ісхака «Медичні питання». Я вивчав трактати грецького медика Діоскорида про лікарські засоби, «Медичні канони» Ібн-Сіна і, звичайно, праці уславленого Галена…
«Чого він прискіпався до мене?» — тоскно подумав Федя. А капітан сердито сказав:
— Чим диспутувати, ти б ліпше займався філософським каменем та вічним двигуном. Врахуй, у тебе залишається місяць на все.
— Ну, про це вже, ваша милість, не турбуйтесь. Буде раніше, — палко запевнив алхімік. — Я стою на правильному шляху, і скоро, дуже скоро ви будете очевидцем найбільшого з відкриттів! Перпетуум-мобіле — вічний двигун… філософський камінь… — очі Гуго гарячково заблищали, — світ буде вражений, коли дізнається, що звершилась мета мого життя, цілого мого життя!
— Хизуватися ти вмієш, це я добре знаю, — :і неприхованим глузуванням кинув капітан. — Та тільки обіцянка-цяцянка. То обіцяв через місяць, потім через тиждень. А тепер коли? Досі ні двигуна, ні каменя нема… Отож зарубам собі на носі: місяць —
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дивовижна одіссея Феді Кудряша, Владлен Олексійович Суслов», після закриття браузера.