Читати книгу - "Наслєдіє , Аксінія Ардова "

-Чому так довго немає Крістіана? -Перервав мовчання Малайя і подивився на годинник, що висить над дверима кухні.- Він мав уже повернутися.
У мене немов щось обірвалося всередині. Я взяла телефон і почала дзвонити хлопцеві, виклик ішов але залишався без відповіді.
-З ним щось сталося. - я почала панікувати. -Він не відповідає.
Малайя різко піднявся з дивана і зі словами:- "Я заводжу джип"- швидким кроком вийшов із приміщення кав'ярні.
-Корі, скажи Тейну, нехай підмінить тебе на барі й наглядає тут за всім. -Матвій вийшов слідом за Малайєю, по дорозі накинувши куртку.
Корній швидко кинувся на кухню, зробив, що було велено дідом, і взявши мене за руку, потягнув на вулицю.
Практично завжди ми намагаємося їздити всі разом, але відтоді, як Матвій забрав із ремонту позашляховик Крістіана, хлопець іноді їздить сам, якщо йому потрібно додому або ж за покупками для кухні.

За кермом, як і завжди, був Малайя, джип мчав на величезній швидкості трасою, коли за метрів 300 попереду ми побачили перевернутий позашляховик Кріса. У мене всередині все похололо, а те, що відбувалося далі, було немов у тумані. Малайя різко зупинив машину посеред дороги і, відчинивши дверцята, з такою силою, що вони ледве не злетіли з кріплень, вибіг з автомобіля, Корі вискочив із джипа слідом за ним. Малайя зняв джинсову куртку і кинув її хлопцеві, тим самим даючи зрозуміти, щоб Корній тримався осторонь. Вже через секунду пролунав гучний звук його гарчання, він перетворився на Білого Вовка і з шаленою швидкістю кинувся до машини Майкса.
-Не виходь, щоб не сталося. - Матвій затряс мене за плечі. Я, мов лялька, кивнула головою. Тільки коли чоловік відчинив задні двері, щоб вийти, я, здригнувшись всім тілом, прийшла до тями, побачивши поруч з перекинутим позашляховиком двох величезних чорних вовків, одиного з яких у стрибку збив з ніг Малайя. Той відлетів вбік і вдарився об стовбур величезної секвої. Вовк видав грізний рик і кинувся на другого перевертня. Боротьба тривала не більше 15 секунд, вовкулака був мертвий. Матвій відкрив пошкоджені дверцята автомобіля і витягнув тіло Крістіана. Корній, ігноруючи прохання Малайї не втручатися, воронячими кігтями розірвав горло першому вовку, що лежав біля підніжжя дерева. Я вибігла з машини і підбігла до Матвія. Голова Кріса лежала на колінах чоловіка, обличчя все в крові, так само як і його груди. Біла футболка стала червоною. Я сіла поруч, взявши Майкса за руку, почала плакати. Рука була мертвотно холодною.
-Кріс... будь ласка....- я дивилася на бліде обличчя Крістіана, не вірячи що це відбувалося насправді. 
-Він помирає, Матвій, - Корній присів поруч і доторкнувся долонею до місця, де в Крістіана було серце. Голос хлопця тремтів. Я підняла очі на чоловіка, він дивився на Малайю, який уже одягнув спортивні штани й куртку на голе тіло.
-Мені не можна, ти ж знаєш. - Вимовим хлопець, стиснувши щелепи.
-Він помре. - Корі відштовхнув мене вбік і почав робити Майксу прямий масаж серця. Мене трясло так, що здавалося, ніби земля відходить з під ніг. Я не розуміла, про що говорить Малайя, тому вхопила його за руку, впиваючись нігтями в шкіру хлопця. 
-Я з глузду з'їду, якщо це станеться. Як мені жити без нього?" - крізь сльози, які стискали горло, прошепотіла я.
Матвій поклав голову Крістіана на траву, піднявся і підійшов до мене. Я обійняла чоловіка, притискаючись обличчям до його грудей. Малайя зняв одяг, обернувся і підійшов до Крістіана. Спостерігаючи, як Білий Вовк розкрив пащу, оголюючи, значних розмірів, білі ікла і вкусив Кріса за шию, я почала плакати ще сильніше. Потім він простягнув лапу Корнію, який стояв поруч, і дозволив пустити собі кров. Корі відкрив рот Крістіана і влив у нього кілька крапель яскраво червоної рідини.

Далі все знову було як у тумані. Ми завантажили тіло Майкса на заднє сидіння джипа, Матвій залишився біля позашляховика, щоб прибрати тіла мертвих перевертнів, а ми з хлопцями поїхали в "cherry coffee". Усю дорогу я тримала Кріса за руку і гладила його по волоссю. Рука хлопця була набагато теплішою, ніж раніше, але він все ще був без свідомості.
-Дякую. Я не знаю, чого тобі це коштувало, але дякую... - вимовила я, спіймавши на собі погляд Малайї в дзеркалі заднього виду. Хлопець мовчки кивнув і звернувся до Корнея:
-"Ти можеш хоча б спробувати робити те, про що я тебе прошу", - у голосі хлопця не було ні злості, ні роздратування, складалося враження, ніби Малайя повністю морально знесилений. Я підготувалася стати свідком розмови хлопців на підвищених тонах, як це зазвичай бувало, але Корі подивився на Малайю через плече та спокійним тоном сказав.
-Я спробую.

Малайя підняла Крістіана на другий поверх "cherry coffee", де як виявилося, є три спальні, кабінет, дві ванні кімнати та хол. Я відправила повідомлення батькам Майкса з його телефону, що він залишиться ночувати у мене. Після отримання згоди його мами і , переконавшись, що Майкс дихає, спустилася на перший поверх. Корній закрив кав'ярню і розпустив персонал. Малайя стояв за барною стійкою і наливав собі щось із великої пляшки в склянку. Я підійшла, стала поруч і поклала голову на його плече. 
- Ймовірно, до світанку він не прийде до тями, але мені потрібно буде бути тут рано вранці. Олександр...
- Я беру це на себе. - Я перебила хлопця, не давши йому закінчити.
Вперше в житті мені було байдуже, що станеться, якщо ми поїдемо о 6-й годині ранку, не попередивши діда. Мені взагалі стало все байдуже. Страх за життя Крістіана, на мою думку, позбавив мене всіх інших почуттів. Я не впевнена, чи всіх, але страху перед дідом, точно.
- Може варто зізнатися йому? - Малайя випив зі склянки.
- Я боюся. Якщо це не взаємно, я його втрачу, розумієш? А так, хоч і в ролі друга, але він завжди поруч... - Я сумно посміхнулася.
Хлопець мовчав. Він дивився на Корнія, який розмовляв по телефону з Матвієм.
- Евакуатор відвезе позашляховик Кріса до друзів дідуся, вони його відремонтують. Потрібно придумати, що сказати його батькам, бо другий в'їзд у дерево за місяць - це вже дуже підозріло. - Корі поклав телефон на стільницю і з подивом подивився на склянку в руці Малайї, потім на пляшку.
- Мені наллєш?
Лікан взяв дві склянки з таці, кинув у них лід і наповнив наполовину змістом пляшки. Я подивилася на етикетку. "Віскі".
- За мого первістка.
Малайя підняв склянку. У мене пересохло в горлі і почали трястися руки. Я була близька до того, щоб знову розплакатися. Єдине, що допомагало мені триматися, було чітке усвідомлення того, що якби не хлопець, на плечах якого лежала зараз моя голова, то Крістіан би сьогодні помер.
- Чудовий тост. - Матвій увійшов у кав'ярню і зачинив за собою двері. Малайя зробив кілька ковтків зі своєї склянки, а потім налив і Матвію. Корі випив увесь віскі і скривився, прикриваючи рот рукою.
- Ей, малюк, легше. - Малайя забрав порожню склянку у хлопця. Я зробила те саме, що і Корній. Ніколи раніше не пила нерозведений віскі. Горло обпекло, немов рідким вогнем.
- Алкоголіки доморощені. Давай, напийся до напівсмерті, Олександр буде в захваті. - Малайя забрав склянку і в мене.
- Він переживе. - Я знову поклала голову Малайї на плече і з надією в голосі запитала:
- З ним все буде гаразд?
- Якщо навчиться контролювати внутрішнього звіра, то так. - Хлопець дивився на Матвія. Чоловік не зводив очей зі склянки з алкоголем.
- Малайя дуже особливий Лікан, я тобі казав, Вікі, у Крістіана можуть виникнути проблеми з контролем звірячої сутності, але якщо Малайя буде поруч, то хлопцеві буде легше з цим упоратися.
Я, мабуть, погано міркував через шок, або алкоголь почав діяти , тому дивилася на Матвія розгубленим поглядом.
-У Чистокровного Вовка і перетвореного ним перевертня сильний емоційний зв'язок, схожий на зв'язок батька з дитиною. Тому Крістіан перші місяці свого нового життя буде потребувати підтримки Малайї. - Сумно посміхнувся Матвій, піднявши склянку і промовив.
-Тому, так, наслідний принце клану Ліканів, з первістком тебе. Сьогодні народилася ще одна істота, за яку ти будеш готовий віддати якщо не життя, то душу точно.