Читати книгу - "Максим Темний. Володар Заборонених Земель., Костянтин Шелест"

Фух!!! Люта жесть. Уважно оглянув свою творчість. Хм... а не так уже й погано... Почав переставляти місцями свої записи. Отже:

• Принц захоплений спадщиною Древніх.

• Їде до ельфів, його приймають. Це не пов'язано з одруженням або союзами держав.

• У ельфів є щось дивне в підземеллі.

• Щось відбувається між Леннаром і Сеєю особисто.

• Якось створюється копія принцеси.

• Відвозить її тіло на ДС1 для збереження.

• Копію особистості поміщає на ДС2 разом із Седжем та Інваром.

• Сам по-дурному гине.

• Сея рветься в Тіон, про тіло не знає.

• Сея не хоче нічого говорити – не хоче говорити мені чи зберігає таємницю від усіх?

Як би все так. Причому все це факти. Чудово. Так уже легше – не потрібно крутитися навколо, пережовуючи одне й те саме. З інтересу – він спеціально все це зробив сам, не залучаючи надсистему, не бозна-яке завдання... Похвалив себе, подумав і таки поставив запитання надсистемі. Практично одразу отримав на екрані другу колонку, довшу за першу. Здивовано видихнув. Надсистема зробила зауваження, що поїхати до ельфів, окрім як одружитися й укладати союз, він міг ще й для лікування. І його хвороба була настільки серйозною, що старший ельф узяв у цьому участь. Ні, навіть не так – сама хвороба цікавила ельфа. Хвороба, отримана на розкопках чогось стародавнього.

Думка про те, що з Леннаром щось було не так сиділа в голові давно. Вже дуже дивною була його поведінка. У його пам'яті Макс знайшов і підтверджувальні моменти. Тоді він і зробив висновок, що принц, копаючись у руїнах або в чомусь там ще, підхопив якусь гидоту. Якщо цим пояснювалися дивацтва його поведінки, тоді можна припустити, що Сея про це дізналася і тепер зберігала таємницю, як святу. А ще... а ще вона могла думати, що Макс – це Леннар після хвороби. Вона ж стала примарою до Катастрофи і не знала нічого з подій тих часів. А перед зустріччю з Максом на ДС2, вона бачила Того Макса, його попередника. І навряд чи те, що вона бачила, їй сподобалося. Тому й не хотіла нічого розповідати. Напевно.

Нова думка прийшла несподівано. Треба ж... а раптом?

– Список останніх ста проєктів, які відкривалися принцом Леннаром, – віддав команду Олені. Дуже логічно, що той, хто зробив усю цю систему, передбачив необхідність навігації по своїх роботах. Тож досить імовірно, що список останніх файлів,  може існувати. Як в Вінді. І він був. П'ятим з якогось кінця йшов запис – "Сея ель Тіон". Але ось файл не відкривався. Його не було – інформацію було видалено.

Макс виліз зі свого затишного крісла і пішов готувати обід. Якось і їсти особливо не хотілося, але пересилив себе – треба було просто зайняти чимось тіло. Інакше він би почав ходити туди-сюди, сідати й одразу вставати або ще щось. Думки вирували. Надсистема вивела ще й третій список. У якому акцент було зроблено на ланцюжок фактів –

• Спадщина древніх

• Їде до ельфів

• Безглуздо гине

• Передав перстень

• Хотів убити

І ось цей зв'язок між явно непов'язаними фактами не давав йому спокою. Він переглядав виведене знову і знову, намагався щось доповнити або змінити, переставити місцями, але щоразу видаляв свої починання, повертаючись до первісного варіанту... Влігся далеко за північ. Перед цим останнім його розпорядженням було розконсервувати хран номер три.

– Сея... я – це не він. – Дівчина схопилася і відлетіла далі. – І не той, хто приходив потім. – Макс дивився на неї прямо, слухаючи, що відбувається в її свідомості. Спалах страху, гіркота, надія, біль. Вона висіла за півметра від поверхні, максимально далеко від нього, настільки далеко – наскільки дозволяло приміщення. Насторожена, як ніколи.

– Ти дивна. Ти боїшся мене, але водночас віддаєш себе в мої руки. Ненавидиш і віриш одночасно... як ти взагалі так можеш? – Дівчина мовчала. Замовк і Макс. – Сховище буде готове відкритися через дві доби. Нам потрібно підготуватися. Ти маєш заспокоїтися і розслабитися. Без цього нічого не вийде. Коли відкриється хран, лише тоді дізнаємося, чи можна проводити відновлення.

Він ішов коридором до лабораторії. У принципі – його висновки підтвердилися емоціями і поведінкою дівчини. Вона його боїться і від нього ж приховує якусь таємницю. Нехай, варіантів немає – якщо тіло в порядку, то потрібно проводити відновлення. Як буде – так і буде. Поки ще є час можна спробувати змоделювати весь процес на екрані. Для того він туди і йшов.