Читати книгу - "Той, хто чує дорогу., Янина Кап (Зоя Маг)"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Мотофестиваль зустрів Максима й Катю ревом двигунів і запахом паленої гуми. Повітря було густе від бензинового диму, смаженого м’яса й чогось невловимого — суміші азарту й дикої свободи.
Поле за містом перетворилось на справжній байкерський рай. Уздовж доріжок стояли вражаючі мотоцикли: від хромованих круїзерів із величезними кермами до агресивних спортивних байків, які блищали під сонцем, як хижаки на полюванні. Деякі байки виглядали так, ніби зійшли з екранів постапокаліптичних фільмів: з шипами, черепами й іржавими металевими пластинами.
Максим заглушив мотоцикл і повільно зняв шолом. Вітер одразу розтріпав його волосся. Він оглянув натовп і злегка скривився.
— Ну от, я без шолома. Відчуваю себе, як мотоцикл без коліс.
Катя, яка встигла вже скинути шолом і накинути його куртку, хитро усміхнулася.
— Ти ж казав, що ризиковий.
Максим тяжко зітхнув.
— Ризик — це коли мчиш на повороті. А тут... це радше соціальний експеримент.
Вона засміялася й потягнула його за руку.
— Ходімо!
---
**
Довкола вирували емоції. Люди пили пиво з пластикових кухлів, жували соковиті бургери й слухали рок-музику, що лунала з великої сцени. Десь на імпровізованій арені кілька байкерів демонстрували фрістайл на мотоциклах: стрибки, віражі, дим із-під коліс.
— О, боже, ти це бачиш? — Катя вказала на чоловіка в жилетці з черепом, який, тримаючи пивний кухоль, одночасно ремонтував свій байк, не випускаючи з рук сосиску на паличці.
Максим примружився.
— Баланс харчування і механіки. Байкерська дієта.
Повз них проїхав чоловік на мотоциклі, обмотаному ланцюгами. На спині в нього висів плюшевий ведмідь у шкіряній куртці.
— Ну, він явно знає, як справити враження, — прокоментувала Катя.
— Думаєш, у ведмедя є шолом? — сухо зауважив Максим.
---
**
Біля одного з наметів гурт байкерів голосно сміявся, розповідаючи байки. Один із них — кремезний чоловік із бородою, що сягає грудей, — помітив Максима й підняв руку.
— Ого! Це ж той самий хлопець, що обійшов Лиса на гонках!
Максим здивовано підняв брови.
— Ви стежите за новинами?
— Та Лис уже всіх дістав, — відмахнувся бородань. — У нього тут ворогів більше, ніж у таксиста порізів на сидінні.
— Максим, — протягнув руку він.
— Борода, — так і представився чоловік, міцно потиснувши руку.
До них підійшли ще кілька байкерів.
— Якщо Лис буде тут — скажи, ми будемо поруч, — серйозно сказав один із них, худий хлопець із пірсингом.
Катя здивовано глянула на Максима.
— Нічого собі, фан-клуб.
Максим усміхнувся.
— Нарешті Лис став популярним із правильної причини.
---
**
Неподалік група байкерів почала щось голосно обговорювати. Один із них — кремезний чоловік із червоною банданою — агресивно махав руками.
— Я тобі кажу, це моє місце! — гаркнув він на худого хлопця в шкіряній жилетці.
— Та ти вже свою жопу тут посадив? Я перший побачив цей столик!
Максим із Катєю зупинилися.
— О, ну все, зараз буде шоу, — прошепотіла Катя.
Але раптом Борода, який стояв поруч, підійшов до обох і глухо гаркнув:
— Хлопці, вам що — мотоциклів мало? Хто перший до сцени доїде — того й місце!
Худий хлопець і кремезний перезирнулися, заревіли й помчали на байках до сцени.
Максим засміявся.
— Ось так вирішуються конфлікти в байкерів.
Катя розсміялася, взявши його за руку.
— Головне, щоб не через каву.
---
**
Сонце повільно заходило, заливши поле помаранчевим світлом. Атмосфера була розслабленою, але Максим раптом відчув погляд.
У натовпі, біля бару, стояв Лис. Його обличчя було спокійним, але очі — холодні. Поруч із ним — кілька нових облич.
Максим відчув, як напруга пробігла спиною.
Катя помітила це.
— Він тут.
Максим стишено видихнув.
— Але цього разу ми тут не самі.
Лис зустрів його погляд і ледь помітно всміхнувся.
---
**Але Київ уже став на бік тих, хто не грає за правилами.**
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Той, хто чує дорогу., Янина Кап (Зоя Маг)», після закриття браузера.
