Читати книгу - "Радіоп'єси"

ДЖЕННІФЕР А Нью-Йорк? Вам подобається Нью-Йорк?

ЯН Дякую. Я його ще не знаю.

ДЖЕННІФЕР Я сиділа впродовж усієї подорожі в тому самому вагоні. Два ряди позаду від Вас. Ви були на нашій останній вечірці в університеті.

ЯН Так. Випадково.

ДЖЕННІФЕР Звати мене Дженніфер. Ви в мій бік глянули, і я подумала, що Ви запросите мене до танцю.

ЯН Я не танцюю.

ДЖЕННІФЕР Я зрозуміла це з Вашого вигляду. Так, мовби відповідає на запитання анкети. Європейці мені до вподоби. Вагаючись. А що привело Вас до Нью-Йорку?

ЯН Бажання поїхати геть. У мене лишилося тільки кілька годин, а чи кілька днів до наступного корабля.

ДЖЕННІФЕР Це жахливо. Ви мусите повернутися?

ЯН Не мушу, однак я хочу. Хіба я цього не казав?

ДЖЕННІФЕР вражено Ні!

ЯН ввічливо Так. До побачення. Мені приємно було.

ДЖЕННІФЕР Тоді я сяду до цього таксі бузкового кольору. А Ви можете взяти біло-синє позаду. Вони зустрічатимуться знову й знову, на Бродвеї[36], та далі, вище, у Бронксі[37]. Проте Вас вже в ньому не буде, і мене теж.

ЯН після коротких роздумів Послухайте —

ДЖЕННІФЕР Дженніфер.

ЯН Бузковий не личить Вам. Скільки Вам років?

ДЖЕННІФЕР Двадцять три.

ЯН А чим Ви займаєтесь?

ДЖЕННІФЕР Я вивчаю політологію, але тільки розпочала навчання, і мені хотілося б побачити світ. Я знаю готелі в Бостоні й у Філадельфії[38], і, можливо, незабаром знатиму навіть у Парижі, однак жодного не знаю в Нью-Йорку. Збожеволіти можна, хіба не так?

ЯН Я прошу Вас…

ДЖЕННІФЕР Виходить, я Вам не стану в пригоді.

ЯН Тоді Ви могли б піти разом зі мною, бо це ж збожеволіти можна, що Ви тут зовсім не орієнтуєтеся. Хоча я теж тут не знаю готелів, та це мене не турбує. А поза тим, я голодний і мушу спочатку поїсти, перш ніж думатиму про щось інше.

Проходять люди, звучить кілька голосів, Дженніфер іде кілька кроків далі.

ЯН Дженніфер! — Гей! Зачекайте! Засапаний, ближче. Що Ви робите?

ДЖЕННІФЕР засапана Горіхи! Я дістаю з автомата горіхи, бо Ви голодні. Це робиться ось так —

Коли вона натискає на важіль, лунає кілька музичних тактів, мелодія, яка звучатиме знову і знову.

ДЖЕННІФЕР Ця музика — безкоштовна. За одну монету отримуєш горіхи й музику на все життя.

ЯН жартівливо Боже мій, це виглядає як корм для білок.

ДЖЕННІФЕР Вони абсолютно свіжі. Я можу заприсягнути. Лукаво. І ще я можу заприсягнути, що білки віддають тут усі свої гроші, щоб сюди доставляли лише добрий корм.

ЯН радісно Знаєте, що я побачив, Дженніфер? Білку. Таємниче. І вона встромила мені листа.

ДЖЕННІФЕР Справді!

ЯН Там написано: «Нікому цього не кажи!»

ДЖЕННІФЕР А далі?

ЯН «Ти проведеш цей вечір із Дженніфер на небесній землі…»

ДЖЕННІФЕР А чому «небесна земля»?[39]

ЯН Бо так тут її називають. Ма-на Гат-та. Так мені пояснили індіанці. Та всі вони були переодягнені й мали такий же правдивий вигляд, як буйволи, яких вчили бігти по треках.

ДЖЕННІФЕР Від кого цей лист?

ЯН Я не можу розібрати підпису. Пережовуючи. Горіхи дуже смачні, однак, не зважаючи на це, ми мусимо з’їсти ще щось суттєве. Де тут можна отримати щось суттєве?

ДЖЕННІФЕР Італійська й китайська, іспанська й російська кухня. В олії плавають артишоки, подають безбарвний чай до ластівчаних гнізд та зелену цибульку до ніжного зміїного м’яса, морська живність зі всіх світових океанів передує плодам з усіх країн світу.

ЯН Я хочу крижаного вітру, бо тут так гаряче, а також затемненої кімнати, білих куріпок та напою з Ґренландії, в якому плавають шматочки льоду. І я хотів би провести кілька годин, споглядаючи Вас, Ваші прохолодні плечі, свіже обличчя, сповнені подиву щирі очі. Як Вам здається, це можливо?

ДЖЕННІФЕР Так, безсумнівно.

У нічному барі, згодом на вулиці, пізніше в готелі з кімнатами, які винаймають на кілька годин

Звучить музика, яка потім обривається.

ДЖЕННІФЕР млявим, стомленим голосом Це ж неправда, що Ти не танцюєш.

ЯН Ходи, пішли звідси.

ДЖЕННІФЕР Мої бідні руки. Мої бідні, бідні плечі. Прошу, не роби цього. Не чіпай мене.

ЯН Уже друга година ранку.

ДЖЕННІФЕР Де ми? Чому кельнери перестали співати?

ЯН Більше не пий! Це було раніше. Тут кельнери не співають.

ДЖЕННІФЕР Чому ні?

ЦИГАНКА раптово підходить до них Одну мить. Подаруйте мені лише мить. Вашу руку, панно. Я прочитаю майбутнє з ліній Вашої руки.

ЯН Ходи!

ДЖЕННІФЕР Так, майбутнє. Зажди! Вона хоче віщувати мені майбутнє. Покажи й Ти свою руку. Це справжня циганка: засмагла, руда, і така сумна. Ви справжня, люба циганко? — Чи не так?

ЦИГАНКА Я нічого не можу прочитати з Твоєї руки. Ти поранилася?

ДЖЕННІФЕР Це він. Він вп’явся в мою руку своїми нігтями. Мені ще болить.

ЯН Дженніфер!

ДЖЕННІФЕР Нічого? Зовсім нічого?

ЦИГАНКА Я могла помилитися.

ЯН холодно Та що Ви не кажете!

ДЖЕННІФЕР А його рука?

ЦИГАНКА Ви будете довго жити, молодий чоловіче, та забути ніколи не зможете.

ЯН іронічно Такого я навіть не сподівався.

ДЖЕННІФЕР роздратовано Але ж Ви не глянули на його руку!

ЯН Заспокойся. Циганкам достатньо кинути лише один погляд на осад у склянці, з якої щойно пили. У моїй ще плаває шкірка цитрини. Це надзвичайно значуще.

ЦИГАНКА Так, на добраніч.

ДЖЕННІФЕР тихо Вона не взяла грошей. — Знаєш, мені дуже хотілося б знати, в яких місцях я з Тобою була.

ЯН Для щоденника? Для нотатника?

ДЖЕННІФЕР Ні, як на мене, для щоденника тут нічого немає.

ЯН Пішли, свіже повітря піде на користь Тобі. Вважай, тут три сходинки.

ДЖЕННІФЕР Друга година ночі. І хто це ще сидить тут на східцях? Бідний чоловіче, Ви не йдете спати?

ЖЕБРАК Дякую Вам. Бо на що ще спроможний такий бідний чоловік, як Мак…

ДЖЕННІФЕР Ви — актор?

ЖЕБРАК Зайшов у болем сповнене місто, у нескінченну муку, пропащий серед пропащих[40]. Прошу подати хоч трохи мені й таким самим, як я.

ДЖЕННІФЕР пошепки Я маю торбинку з горіхами, два долари й шаль. Ось, візьміть.

ЖЕБРАК Во ім’я нікого. І ніхто не воздасть. Нас надто багато тут, панно, у цьому жебрущому місті. Ми не маємо барви. Ми заздримо білим і чорним за їхню шкіру. Кінцева зупинка Бауері[41]. Та Вам і Вашому кавалерові місце в залізниці на естакаді, поки її ще не знесли. Тут сморід здіймається