Читати книгу - "Глитай, або ж Павук"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
О л е н а (шепотить). «Листи писав до Олени…» Андрій пише, що покохав другу, кращу і багату… Пише, що вже ніколи не вернеться… Не сподівайсь, каже, мене бачити ніколи… Я й не сподівалась…
А н д р і й (учувши її речі). А! Тепер я все зрозумів!.. (До Бичка). Пекельна душа, сатано! Вдовольняй же себе до кінця!.. Візьми ніж, удар мене ось сюди!.. (Розхристує сорочку). Доконай моє тіло!.. Душу мою ти вже убив!..
О л е н а (сплеснула руками). Андрій, Андрій!.. (Пада мертва).
ЯВА 4Вбігає С т е х а.
А н д р і й (спокійно). А осьде і порадниця, рідна ненька… Поможіть пані піднятись; бачте, пан і з місця не зворухнеться! (Показує на Бичка). Ач, ловко як навчилась падати, наче й справді зомліла!
С т е х а (підходить до Олени). Доню, доню моя! (Придивляється). Вона мертва!
А н д р і й. Мертва? Ні, то вона прикинулась мертвою. (Одпиха Стеху). Одійди, стара, годі вже вам морочити мене! (Нахилився до мертвої і приклав руку до серця). Померла, померла?.. Ні, ні, не вірю!.. Олено, Оленко!.. Не лякай мене: я спересердя одіпхнув тебе, з великого жалю я зневажив тебе! Оленко, прости, прости мене! Промов хоч словечко!.. Одкрий оченята!.. Дивись, це я перед тобою, твій любий, твій коханий!.. Боже, боже!.. Навіки закрились оченьки, склепились рожеві устоньки, замовкло серце!.. А хто ж мене тепер привітає, хто дасть порадоньки мені, хто посумує?.. Олено, Олено! На кого ж ти мене покинула?.. (Припадає до неї і голосить. Далі підняв голову і довго дивиться в лице їй). Холодний, сухий, страшенний погляд!.. (Схопився). Люди добрі, мир хрещений!.. Дивіться, дивіться, як знущаються над нами ті, що святе письмо своїми очима бачать, ті, що правдою торгують і бога купують!.. Дивіться, у нього повна хата образів та лампадок!.. Церква — не хата! Він і богу молиться по тричі на день, і поклони б'є, і цілу обідню вистоює навколішках!.. А ми, сліпий народ, як-небудь лоба перехрестимо і в церкву не вчащаємо, через те й не уміємо так праведно, по-божому жить!.. (Приступа до Бичка). Порадь же, богопродавче, як мені з тобою помиритись?!
Б и ч о к (з ляком). Рятуйте, хто в бога вірує!
А н д р і й (ухопив Бичка). Ти мене рятував увесь вік, я ж тобі і віддячу. (Ухопив ніж з столу і порснув його у бік).
Б и ч о к (пада). Ох, боже милосердний, за що я загибаю? (Помира).
А н д р і й. Що, тітко? Рука не схибила!.. Тепер, людоньки добрі, беріть мене, в'яжіть, закуйте у заліза… Убийте, я мертвець!..
С т е х а. Ох, убий же, убий мене, стару відьму, мій синочку!.. Я винна більш усіх!.. Ох, убий же, убий же мене!..
А н д р і й. Тебе убити? Рука не здіймається на таку грішницю, на таку гадину! Зоставайся на поквол та на глум всьому хрещеному мирові!.. (Припав до Олени). Горличко моя, серце моє!.. На кого ж ти мене покидаєш на цім зрадливім, холоднім світі?..
Завіса падає.
КІНЕЦЬ
Примечания1
Чемерка — старовинний чоловічий верхній одяг, пошитий у талію з фалдами ззаду.
(обратно) 2Капцан — бідняк, злидар (зах.).
(обратно) 3Вомпити — вагатися; соромитися (діал.).
(обратно)Оглавление ГЛИТАЙ, АБО Ж ПАВУК ЛИЦЕДІЇ: ДІЯ ПЕРША ЯВА 1 ЯВА 2 ЯВА З ЯВА 4 ЯВА 5 ЯВА 6 ЯВА 7 ЯВА 8 ЯВА 9 ЯВА 10 ЯВА 11 ЯВА 12 ДІЯ ДРУГА ЯВА 1
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Глитай, або ж Павук», після закриття браузера.