Читати книгу - "Ідеальна незнайомка"

На душі похололо, я подумала: «Еммі», – насилу розбираючи його слова:

– Даруйте, – сказав він, коли я підійшла. – Треба було спершу зателефонувати. Я не знав, о котрій ви повертаєтеся додому, і боявся турбувати, якщо триває урок. – Кайл спустився на декілька сходинок. – Не хотів давати вам марних надій.

– Жодних новин? – запитала я, раптово зупинившись.

– На жаль. Ще очікуємо інформації з деяких джерел, але попередній пошук дав нам небагато. – Він постукав картонною палітуркою по стегну.

Я повільно зітхнула, піднялася до нього на ґанок, на одну сходинку вище.

– Мабуть, представникам поліції варто запровадити певні кодові сигнали, коли вони чекають на твоєму ґанку. Щоб було зрозуміло – вони з’явилися повідомити погані новини. Або добрі новини. Або жодних новин.

Кайл винувато скривився.

– Пробачте, Ліє. Наступного разу я спершу зателефоную.

Я кивнула.

– Зайдете? – запропонувала я, відмикаючи та розсуваючи двері.

Я зауважила, що Кайл зацікавлено озирається навколо. У п’ятницю ввечері він такого не робив. Може, тому, що зараз білий день? Чи, може, в нього виникли якісь додаткові запитання? Але, здавалося, він намагався все оцінити.

– Оренда будинку оформлена лише на ваше ім’я, так? – запитав він.

– Так, – підтвердила я.

Еммі провела декілька років за океаном, а потім перестрибувала з місця на місце. Вона не мала кредитної історії. Останні помешкання, де вона жила, були оформлені на ім’я нареченого. Гарантувати своєчасну оплату могла лише я. Заплатила за перший і останній місяць оренди, плюс заставу, а Еммі повернула мені половину витрат готівкою.

– Еклектично, – сказав він.

– Не моя заслуга, – прокоментувала я. – Меблі тут уже були.

Правду кажучи, стиль мережі «Крейт і Баррел» мені ближчий до душі. Але ми вирішили ці меблі залишити, Еммі додатково причепурила дім. Я ж пояснюю відсутність свого дизайнерського внеску затяжною психологічною травмою.

– Бажаєте щось випити? – запропонувала я.

– Так, – сказав він, висуваючи стілець з-під кухонного столу.

У холодильнику було майже порожньо. Я забула закупити продукти додому на цих вихідних, мої повсякденні обов’язки повільно вислизають із рук. Усе, що було вдома, – це помаранчевий сік Еммі, кілька моїх бляшанок газованої води, пакунок пляшок пива.

– Склянки води достатньо, – сказав Кайл.

Я налила йому води з фільтра-глечика, який тримаю в холодильнику, – один із найбільших привезених сюди предметів.

Я сіла навпроти, Кайл відкрив свою теку й видобув звідти фотокопії водійських посвідчень. Кожна з них була внизу підписана – різні варіанти імені: Еммі, Емілі, Еммалін, Емері, Еммануель; та прізвища: Ґрей / Грей.

– Просто хочу ще раз перевірити. Подивіться, чи є серед них ваша Еммі?

Я уважно проглянула фотокопії, шукаючи Еммі. Шукаючи знайомі вилиці, великі очі, скошену гривку. Адреси були з округу Колумбія, штатів Вірджинія та Массачусетс.

– Ні, немає.

Він відкинувся на спинку крісла й кивнув, ніби очікував такої відповіді.

– У Корпусі миру вдалося щось дізнатися?

– Певно, вони ті коробки з документами тримають у якомусь захаращеному підвалі. Кажуть, що, цитую: «Шукаємо вже декілька днів». Хоча не певен, що у вихідні там хтось працює.

– А наша колишня квартира в Бостоні?

В анкеті винаймачі мусять вказувати номер соціального страхування, за яким легко отримати ім’я та посвідчення особи з фотографією. Ту квартиру в Бостоні винаймала Еммі, а не я.

Кайл знову склав папери докупи, вийняв із задньої частини теки ще одну фотокопію.

– Ага, ось, – і поклав переді мною фотографію. – Знайоме обличчя?

Жінка з довгим світлим волоссям, обличчя у формі ромба, маленькі, близько поставлені очі.

– Ні, – відповіла я.

Кайл важко зітхнув.

– Мені вдалося отримати певну інформацію та ім’я винаймача в договорі оренди. У той період, що ви мені вказали, квартиру винаймала жінка на ім’я Амелія Кент. – Він тицьнув пальцем на фото переді мною. – Вона.

Я ще раз уважно глянула на фото, намагаючись встановити зв’язок, дужче зосередитися, наче очікуючи, що з-під обличчя на фотографії проступлять риси Еммі.

– Може, це її попередня співмешканка? – припустила я. – Еммі казала, що з нею жила одна дівчина до мене, але після закінчення навчання вона повернулася до Каліфорнії. Ось чому Еммі шукала собі сусідку на короткий термін.

Але Кайл уже захитав головою.

– Я телефонував до панни Кент, і вона на диво охоче поспілкувалася зі мною. Стверджує, що мешкала тоді з хлопцем на ім’я Вінс. Проте вони страшенно посварилися, і панна Кент із тієї квартири виселилася. Вона просто залишила Вінсу помешкання, навіть не забирала застави і припускає, що останні декілька місяців він мешкав там сам.

Вінс. Я не могла пригадати нікого з таким ім’ям.

– Тоді, можливо, Еммі винаймала квартиру в нього?

Кайл насупив брови. Злегка кивнув.

– Можливо. Але ми знову повертаємося до того, з чого почали. Її даних ніде немає.

– Вам удалося знайти того Вінса?

– Панна Кент каже, що не знає, де його шукати, й не може згадати його прізвища. – Тут він помітив мій погляд і підняв руки. – Я розумію. Але хіба можна її звинувачувати? Якщо вони страшенно посварилися й розійшлися вісім років тому, панна Кент, вочевидь, не хоче, щоб якісь необережні дії призвели до відновлення контактів. Мабуть, воліє тримати ці двері зачиненими.

Можливо, для поліції, але я вже подумки занотовувала інформацію для себе. Амелія Кент. Згідно з даними посвідчення водія вона мешкала зараз у Нью-Гемпширі. Я можу її знайти.

– Пробачте, Ліє, у мене для вас більше нічого немає.

Кайл поскладав свої документи, ковтнув води, але не підвівся, щоб піти.

Я ритмічно постукувала ногою по підлозі.

– Гаразд, чим я можу допомогти, детективе?

– Кайл, – виправив він.

– Ага. Добре, Кайле. Що вам потрібно?

Він стиснув губи, намагаючись приховати посмішку.

– Невже мене так легко прочитати?

– Насправді, так.

– Втратив колишню спритність, – Кайл випростав руки перед собою, розім’яв шию, немов готуючись вийти на поле. – Гаразд. Мені потрібно знати трохи більше про Кобба. Тут усі мене запевняють, який він надійний хлопець, як жертовно присвячує себе молодіжній лізі. Формально це все доволі переконливо. Одружений із коханою дівчиною, вчилися разом у старших класах, мешкає тут усе