Читати книгу - "Молоко з медом"

— Нічого собі. А ти не можеш якось їм заперечити?

— Як? Це ти б могла. Будь-хто міг, але не я. Адже вони мене взяли з вулиці, я маю бути вдячною й слухняною.

— Ну, але до школи дозволили тобі вступати.

— Ти жартуєш? Ні. Вони про це навіть не знають. Я сама назбирала грошей, бо ще минулого року розуміла, що із цим буде проблема. Гадаю, я спробую вступити… І коли вступлю, то, може, їх це переконає. Але, звісно, і на юридичний складатиму. Хоч би я не пройшла!

— Касько! — Лінка раптом засміялася. — Ну й комбінатор же ти!

Коли вони попрощалися на перехресті, Лінка думала про те, що їхнє життя стає дедалі складнішим. Стільки важливих рішень за такий короткий час. І, на жаль, про це доводилося говорити відверто: усім їм бракувало підтримки. Будь-чиєї. З мамою про майбутнє вони взагалі не розмовляли. Навіть перед вагітністю. Їм завжди здавалося, що попереду ще море часу! Але насправді… От тільки, чи зможе вона в цій ситуації взагалі вчитися у виші? І чи отримає атестат зрілості?

Вона заходила до кабінету лікаря, тримаючи Наталію за руку. Подруга, на щастя, погодилася з нею піти й навіть зраділа.

— Оце круто! Не можу дочекатися!

Щиро кажучи, Лінка більше боялася, ніж чекала. Вона просто тремтіла від нервів.

— А що, коли щось не так?

— Припини, — перебила її Наталія. — Чого перейматися завчасу? Тобі ж уже одне робили — і все добре.

— Ну, так, але там… там було погано видно. Тільки чула, що серце б’ється. А що, коли чогось немає?

— Це в тебе клепки немає, схоже. Ходімо, — наказала Наталі й потягла Лінку за руку.

У кабінеті їх прийняв темношкірий лікар. Молодий і дуже вродливий. Він говорив польською з кумедним акцентом, зрештою, весь був якийсь кумедний. Лінка подумала, що, мабуть, гінекологів навмисне таких смішних добирають, щоб жінкам було легше розслабитися.

Лягла на кушетці й відкрила живіт, а лікар вичавив трохи гелю й заходився водити по шкірі ручкою ультрасонографічного апарату. Їй зробилося недобре, але Наталія це вчасно помітила, сіла поруч і взяла подругу за руку. Подіяло. Лінка перевела подих і почала слухати, що каже лікар. Спочатку він мовчав, і Лінка занепокоїлася.

— Усе гаразд? — видушила вона.

— Ти-и-ихо, — відповів той, смішно розтягуючи слова. — Не завазя-а-ати, бо ні-і-іцого не сказу й усе-е-е!

Наталія пирхнула сміхом.

— А ви цого сміятися? Ну. Усе є. Х’єбет…

Лінка побачила щось схоже не риб’ячий хребет. Лікар щомиті зупиняв картинку на екрані й робив вимірювання.

— Зівіт… Сейце… Гольова…

А, голова, подумала Лінка.

Клік, клік. На екрані з’являлися хрестики, а тоді лінія тягнулася від одного до іншого. Лінка лежала мов на голках, зате Наталія була захоплена.

— Дивися, бачиш? Ноги! Ступні! Боже!!!

— Ти-и-ихо, — повторив лікар.

Лінка уперше всміхнулася. Ах, ця Наталія!

Лікар вимкнув апарат.

— Усе? — здається, Наталія була ще більше розчарованою, ніж Лінка, яка навпаки раділа, що обстеження вже закінчилося.

— І що? — невпевнено запитала вона.

— Добле. Немає пйицин непокоюватися.

— А стать?

— А сцо ви хоцете?

— Не знаю. Мені однаково.

— Ну, то й однаково. Ніцого не видно. Ніцого-ніцого. Не заходе показати.

Дівчата усміхнулися.

— У вас чудова професія, — сказала раптом Наталія.

— Найбільш цудовіша, — погодився лікар. — Але як усе добле. Бо як недобле… Тлеба ладіти, коли добле.

— Ви давно в Польщі?

— Рік, — відповів лікар.

— Лише рік? І так гарно говорите польською!

— Бо я люблю вцити.

Лікар закінчив стукати по клавіатурі й роздрукував висновок. І фото там теж були!

— Ну! То до побацення! — і усміхнувся до них.

Дівчата сіли в приймальні й заглибилися у вивчення результатів обстеження.

— От бачиш, усе добре! — ледь не співала Наталія. — Класно, правда? Так усе можна роздивитися. Блін, це ж неймовірно, я жодного разу не бачила такого…

— … кіно, — підхопила Лінка й засміялася. — Бачиш? Маєш квиток у Кінопалац задурно.

— Слухай, але як він польською добре говорить! Усього за рік вивчив! Я англійську вивчаю… не знаю… Десять років? І що? Певне, говорю нею так, як він польською за рік. Щонайкраще!

— Класний лікар, — весело сказала Лінка. — На наступне УЗД теж прийду до нього. Я взагалі більше не боюся.

— Знаєш, — мовила Наталія, — я тепер думаю, тобто завжди так думала, але тепер тим більше… Що медичний — це справді гарна ідея. Це ж так страшенно цікаво!

— Ага… особливо, коли це твоя дитина! — відповіла Лінка, але якось невпевнено. Для неї це був швидше стрес, аніж цікавість. Вона боялася, аби не виявилося, що дитина без ноги чи руки, або голови, або серця чи ще чогось там. Або чогось забагато. Тепер вона полегшено зітхнула, але стрес ще не минув. Бо Лінка не знала навіть того, як дасть раду зі здоровою дитиною. А що було б із хворою? Чи дала б вона раду із хворою дитиною? Мабуть, ні. Адже її мама не дала.

Вересень

З мобільного додатка для вагітних:

15-й тиждень вагітності

Цибулина, 50 грамів, 9-10 см

У Твоєї дитинки продовжується розвиток кінцівок, у тому числі ліктьових суглобів, кістки видовжуються. Крізь тоненьку, прозору шкіру видно, як пульсують вени.

16-й тиждень вагітності

Яблуко, 80 грамів, 10–12 см

У Твоєї дитини починають працювати нирки, які вже виробляють сечу, а печінка виробляє жовч. З’являється більше волосся, яке вже може бути різного кольору. Розвиваються м’язи обличчя, дитинка вже вміє відкривати й закривати рота. Твої груди невдовзі почнуть виробляти молоко.

17-й тиждень вагітності

Картоплина, 100 грамів, 11–13 см

Малюк починає чути звуки, іззовні й усередині Твого тіла: биття Твого серця, шум Твоєї крові та навіть Твої шлункові «революції», а ще музику й Твій голос.

18-й тиждень вагітності

Авокадо, 150 грамів, 12–14 см

Дитина росте дедалі швидше, і невдовзі Ти почуєш її рухи, тим більше, що тепер малюк рухається значно вільніше й спритніше.

Лінка вже призвичаїлася до цієї думки. Що вона стане мамою. Усе в ній якось зміцніло. Час перетворився на очікування.

До кожної крамниці вона заходила, щоб подивитися на дитячі речі. Звісно, нічого не купувала: не лише тому, що не мала грошей, а ще й через те, що не знала статі малята, а одягу унісекс було насправді не так багато. Вона проходила між рядами повзунків, торкалася м’якенького фроте, велюру, бавовни… Малесенькі кумедні штанці й сорочечки були такими чудовими! Досі вона придбала лише дві речі; білий коцик з мордочкою ведмедика, білий, отже, підхожий для