Читати книгу - "Серце дракона 1, Валентина Бродська"

Чорна, без гербів карета плавно, погойдуючись на ресорах, рухалася вулицями в бік замку. На відміну від інших екіпажів вона не пригальмувала біля парадного входу. Кучер повернув праворуч і обігнув центральну частину рожевого палацу. Карета в'їхала в арку і зупинилася біля непримітних, з першого погляду, дверей.

Ларс відчинив дверцята і швидко вискочив надвір, щоб допомогти панянкам граційно вийти з екіпажу. В той час, біля службового входу на них чекав Мартін. Побачивши Дарін, він невимовно зрадів. Адже чоловік вже не сподівався сьогодні зустріти дружину. Закохані радісно обнялися і немов забули про всіх присутніх.

- Кхм-кхм! Я звісно все розумію, Мартіне, але треба дістати шлейф Айрін з карети. І надворі якось зимно для бальних черевичків! - строго зауважив Ларс.

Мартін враз стрепенувся, ще раз радісно зиркнув на Дайрін і кинувся виконувати доручення свого роботодавця. Зайшовши до замку і крокуючи напівосвітленим коридором, Рамія розгубилася, адже  не зовсім зрозуміла задум свого спільника.

- Чому ми поводимо себе як якісь злодюжки?" - поцікавилася вона у Ларса.

Чоловік пояснив, що чим більше таємничості, тим краще. Саме тому і не купувався парадний ридвани з  гербами Блерісів на дверцятах і дюжиною коней в упряжці. Всю цю помпезність могла побачити тільки челядь, так як всі гості вже встигли не тільки приїхати, але й привітатися з принцем.

Мартін провів спільників до просторої кімнати, про яку сьогодні домовився з головним дворецьким за десять золотих монет. Там всі залишили верхній одяг, а Дарін допомогла одягти Рамії розкішний шлейф. Найманиця відмітила, що Ларс теж виглядав як справжнісінький аристократ: стильна зачіска, чорний костюм-фрак, білосніжна батистова сорочка з комірцем-стійкою, шовкова краватка-"метелик". Поверх сорочки Ларс одягнув в тон пікейний жилет на три ґудзики. До одного з яких кріпився ланцюжок золотого годинника. З нагрудної кишені піджака виглядав акуратно складений носовичок. Довершували образ лаковані черевики на шнурівці. 

Пан Блер дістав з нагрудної кишені жилета годинник, поглянув на нього і задоволено промовив:

- Десять хвилин до відкриття балу. Думаю, що всі вже зібралися. Тепер і ми можемо з'явитися. Привернемо якнайбільше уваги! Ходімо! - на цім слові Ларс запропонував Рамії взяти його під руку, на що дівчина охоче погодилася.

Мартін завчасно відчинив двері перед змовниками, і пройшов вперед, щоб попередити герольда про прибуття нових гостей. В кінці процесії йшла Дарін, яка потім, коли Ларс з Рамією зайдуть до парадної зали, приєднається до свого чоловіка.

І ось ця мить настала. Відчинилися важкі двері з позолотою і чудернацьким орнаментом, відкриваючи вхід до неосяжної, величної тронної зали, вщент заповненої людьми. Гості гомоніли, шаруділи дорогим вбранням, юрбилися обабіч доріжки, що вела до принца. В той час, господар балу урочисто сидів у розкішному кріслі і з нудьгуючим поглядом слухав якогось лисуватого доповідача. 

Ларс з Рамією зробили крок на червону килимову доріжку і зупинилися. Заграли фанфари і гарним, гучним голосом герольд об'явив:

- Меценат Марішкан, шановний пан Блер з чарівною кузиною айрою Айрін Блеріс!!!

Спільники схилились в легкому вітальному поклоні і неспішно рушили через всю залу, щоб привітатися з Еріком Радимським. Більше сотні пар очей були прикуті до новоприбулих. Сканували все: обличчя, поставу, ходу, сукню Рамії, підраховували її вартість і вартість аксесуарів, а потім перешіптувалися, охали і ахали.  

Підійшовши до тронного п'єдесталу,  Ларс схилився в поклоні перед володарем Марішкан, а Рамія одночасно з ним присіла в глибокому реверансі.

Принц звісно знав, що його друг привезе на бал якусь Айрін, і що йому конче треба заявитися останнім. Але! Побачити таку красу Ерік ніяк не очікував. На якусь мить він випав з реальності, серце спочатку зупинилося, а потім побігло галопом, розганяючи молоду кров. Принц так захопився спогляданням дівчини, що забув відповісти на привітання. Отямившись, порушуючи всі норми етикету, він зіскочив з трону, підняв Рамію за руки і поцілував кожну з них. Так і не відпускаючи лівої долоні дівчини, Ерік по діловому привітався з Ларсом. Потім зневажливо махнув рукою придворній знаті, щоб вони розступилися, і сам розмістив Ларса з кузиною ближче до себе. 

Всі присутні перебували у німому шоці. Деякі, особливо вразливі дами, імітували втрату свідомості, а може дійсно їм стало зле…

Знову грянули фанфари і герольд об'явив перший зимовий бал відкритим, а також запросив гостей побенкетувати перед танцями. Вельможі почали розходитись, збиватися в групки, вітатися між собою, переходити до приміщення з частуваннями.

Банкетна зала була розділена з бальною лише анфіладою витончених колон з ажурними арками. Все оздоблення мало єдиний стиль - багато білого, ванільно-кремового, ніжно-рожевого з вкрапленнями позолоти. Куди не глянь - скрізь квіти та зелень: на столиках, в кадках, на етажерках, в кашпо під арками, на імпровізованих перегородках-решітках. 

Декілька багатоярусних люстр з кришталевими підвісками, що спускалися з самої стелі на масивних позолочених ланцюгах, м'яко освітлювали приміщення.

Банкетна частина була поділена на зони відпочинку - диванчики та крісла зі столиками. Але були й тут окремі фуршетні столи та поодинокі канапи.

Легкі закуски, тістечка, цукерки, тортики, фрукти, міцні та легкі напої, вода, лимонад, соки - все це було в достатку. Офіціанти безперервно снували банкетним залом з сервірувальними візками. Вони постійно поповнювали тарелі їжею, а графіни напоями.

Ерік запросив Ларса з Рамією до себе на бельетаж -  великий балкон, який однією частиною починався в банкетному залі, а другою - закінчувався в бальному. З обох сторін були східці, на яких вартувала охорона. Також на бельетаж можна було піднятися з кімнати, що ховалася за тронним п'єдесталом. Саме через неї і пройшли друзі, щоб не пробиратися через натовп.