Читати книгу - "Школа непотрібних дітей, Світлана Бонд"

Ймовірно, він забув випити ліки – вона сама не раз відчула це на собі. Ніколи б не подумала, що буде так сильно перейматися за його здоров'я. В разі, якщо з Менгеле щось трапиться, вона в прямому сенсі не переживе цього. Від таких думок по тілу пробігло тремтіння, а серце забилося сильніше. Адже якщо він сам мало не загинув від вірусу, то що може статися з нею?

– Напевно, знову перевіряє на собі препарати власного виробництва, – висунув свою версію Данило.

– Не очікувала, що ти допоможеш йому, – Даша посміхнулася, подумки дякуючи йому за це. – Думала, після того, що він зробив, ти швидше доб'єш.

– Це в їхньому стилі, – він сів в улюбленій позі, закинувши щиколотку на коліно і потер волосся рукою. – Ми ж із тобою не такі.

– І це круто, – вона обняла себе руками, відчуваючи, як від холодного вітру все тіло вкривається мурашками. – Може, додому?

– Ходімо, – Данило піднявся з лавки. – Можемо в мене зависнути, батька ніби як до ранку не буде.  

– Заманлива пропозиція, – Даша мрійливо зітхнула.

– Зробимо домашку і весь вечір будемо дивитися тупі серіали, ще пити чай і обійматися. Моя сестра йде в комплекті з усім цим.

– Я згодна, – вона повеселішала. – Це схоже на ідеальний вечір.