Читати книгу - "11 троянд. Ти впевнений, що ми бачимося вперше?, Katerina Школіна"

- Та не роби з мене монстра… - подавляю бажання скрипнути зубами. - Я йому взагалі-то його улюблену товстовку повернула. 
- Ага, і вирізала на спині ху… - тут уже затискає братові рота Андрій, який сидить поряд.
- Чоловічий дітородний орган… - виправляє.
- З написом фарбою «бл*дун», - все ж вставляє свої 5 копійок Мік.
- Я думаю, можна назвати це легким розставанням. З огляду на всі його грішки. Та й ти на себе дивився? - фиркаю у відповідь. Те ж мені повчатель.
-  В цьому Мала права: у тебе не відносини, а якісь невдалі спроби зробити з Муму поета. До того ж ти зовсім не розумієш натяків, - неочікувано хмикає навпроти Мишко.
- Скажеш теж, - відкашлюється брат, знітившись на секунду.
- І справді… Напали на дівчинку. Вона всього лише підняла собі настрій і падлу поганяла, щоб не козлив,  - підтримує мене Андрій.
Іноді мені здається, що це мої друзі, а не братові.
- У твого братця, між іншим, завжди були проблеми з дівчатами. Це рахуючи усі історії, коли його звали "переустановити вінду" або "чайку попити", - підсміються в стороні Артемка.
- І знаєш, що він робив? - сміюсь від цього коментаря, дійсно згадуючи декілька таких випадків. 
- Пив і переустановлював… - говоримо хором і сміємось.
- В мене що сьогодні день народження?! - гиркає у відповідь Мік.
Дівчата, що спостерігають за нашими перепалками за столом, просто тихо офігівають.
- І нічого тут ржати, як коні. Ну, це правда, звісно, що я лише через місяць зрозумів, що ми ходимо на побачення, а не погуляти... І що в цьому такого-то?! 
Тут дівчата не стримуються і розриваються сміхом. Одночасно, розсипаючись у вибаченнях, бо брат сверлить їх поглядом. Ще й губи склав в трубочку. І хто ще з нас молодший?!
- Що такого? - вирішую, що якщо позорити його, то на повну. - Йому дівчинка подарувала валентинку в першому класі. Вся в поцілунках. А він сказав, що це просто по-дружньому. - згадую, що розповідала мені мама про цього оболтуса. - Через півроку дізнався, що не просто.... 
- Коротше, у них це вроджене… - вже у відкриту гигикає Оля.
- У кого це "у них"? - хором питають нас хлопці за столом.
- У мужиків… - теж відповідаємо дівчачим хором.
- Ну почалося! - відвертається Андрій.