Читати книгу - "Звільни свого внутрішнього римлянина"

адже це — спроба кохання між рівними, чого, у принципі, досягти неможливо. У двадцять років руки та ноги юнака вже зміцніли і вкрилися волоссям, а на підборідді, колись ніжному, росте колюча щетина. Про все, що нижче, не варто й казати… а от жінка у будь-якому віці має гладеньку шкіру, і це робить її тіло сліпучим, а ніжні пасма волосся, що кучерявиться та спадає на спину, є примхливішими за стебла селери в лузі, повертають квітучість її побляклій вроді.

Статевий акт між чоловіком і жінкою приносить задоволення їм обом. Одначе я не знаю жодного безумця, котрий би стверджував те саме стосовно хлопчиків. Активний коханець іде, отримавши вишукану насолоду, тоді як пасивний плаче від болю, хоча з часом той біль і притлумлюється. У будь-якому разі жінку можна використовувати і як хлопчика, відкриваючи собі обидва шляхи до насолоди, тож дехто вважає секс із чоловічою статтю позбавленим сенсу. Вони також стверджують, що коли можна чоловікам спати з чоловіками, то доведеться дозволити й жінкам спати з жінками. Нехай тоді жінка надягає на себе хитромудрий пристрій, позбавленого сімені монстра, та злягається з іншою жінкою, вдаючи із себе чоловіка. На їхню думку, жінка, котра виконуватиме чоловічу роль, являтиме собою набагато кращу перспективу, ніж женоподібні нащадки шляхетних родів, які в статевих стосунках відіграватимуть жіночі ролі!

Але інші стверджують геть протилежне. Вони вважають кохання між чоловіками єдиним, що поєднує в собі водночас і насолоду, і доблесть. Шлюб — це необхідність, яка забезпечує продовження людського роду, але тільки кохання чоловіка до чоловіка може бути об’єднанням шляхетним і по-філософськи змістовним. Його зумовлює потяг до прекрасного, а не потреба, і навіть через це одне воно є вищим. Статевих стосунків із жінками було достатньо, коли людство бабралось у бруді повсякденної боротьби за існування та керувалося виключно потребою розмножуватись, але зараз, коли кожне наступне покоління стає вільнішим від принизливої правди життя, у людей з’явилося дозвілля, котре надає їм можливість удаватися до більш високих занять і насолод. Саме так і виникло мистецтво у всіх його виявах. Подібно до того, як раніше людина, щоб прогодуватися, видлубувала із землі коріння та жолуді, а тепер насолоджується витонченими делікатесами, сучасний прогрес означає, що зараз уже ми можемо дозволити собі набагато вишуканіші задоволення, ніж статевий акт із жінкою. Та який із цих шляхів буде для вас кращим, вирішувати мусите самі.

Стосовно радощів сексу я, на жаль, змушений визнати: важко знайти приклад гірший за наших імператорів. Їхня негідна поведінка має слугувати вам застереженням від тих небезпек, що спричиняє нестримна розпуста. На першому місці тут буде, звичайно, Калігула, сумно відомий тим, що мав любовний зв’язок із повією Піраліддою і навіть чинив інцест із рідними сестрами, та, правду кажучи, серед шляхетних жінок взагалі не було жодної, яку б він не використовував як тільки хотів. Він часто запрошував їх на обіди разом із чоловіками і вивчав усіх жінок, що лежали перед ним, ніби своїх рабинь. Потім він виходив із кімнати й наказував привести до його спальні ту, котра сподобалася найбільше. За якийсь час пара поверталася до гостей, їхній одяг був розхристаним, волосся — скуйовдженим. У всіх випадках Калігула, нікого не соромлячись, голосно коментував сексуальну поведінку жінки, з якою щойно усамітнювався.

Нерон також заслуговує на почесне місце в залі сексуального безчестя. Він не лише розбещував вільнонароджених хлопчиків і спокушав одружених жінок, але, кажуть, осквернив невинність цнотливої весталки Рубрії. Він кастрував хлопчика на ім’я Спор і намагався зробити із нього жінку, навіть одружився з ним, дотримуючись усіх традиційних ритуалів. Як хтось пожартував, світ багато втратив від того, що подібної дружини не було в Неронового батька. Убраний у весільні шати, що ними могла б пишатись імператриця, Спор сидів у ношах поруч із Нероном, і час від часу імператор на очах у містян ніжно його цілував. Подейкують, Нерон мав статеві стосунки з власною матір’ю, Агриппіною, і це відбувалося щоразу, коли він їхав у ношах разом із нею, про що свідчили плями на його одязі. Він був настільки розбещеним, що навіть вигадав нову сексуальну гру, для якої вбирався в шкуру дикої тварини і, випущений із клітки, терзав геніталії прив’язаних до стовпів чоловіків і жінок. Хтось казав мені, ніби Нерон був глибоко переконаний у тому, що кожна людина є нечистою і, хай би якою цнотливою вона видавалася, насправді просто добре приховує свою сексуальну розбещеність. Через те він вибачав злочинцям будь-які кримінальні вчинки, якщо звинувачуваний розповідав йому про свої таємні пристрасті.

Але якщо й можна присудити комусь вінець абсолютного переможця сексуальної олімпіади, то, поза всякими сумнівами, Тиберію. Подейкують, що він у своїй резиденції на острові Капрі побудував апартаменти, спеціально облаштовані для розпусти. Стіни там були вкриті непристойними зображеннями, і скрізь стояло багато еротичних скульптур. На численних ложах імператор розважався з групами дівчат або юнаків, ретельно дібраних за їхню майстерність у збоченнях. Хоча самого імператора збуджував батіг, своїх гостей-бранців він змушував злягатися перед ним по троє. У тих апартаментах була навіть еротична бібліотека, щоб будь-який учасник оргій міг у ній знайти зображення того, що від нього вимагалося.

Та схиблений розум Тиберія завів його набагато далі. Розповідають, що він навчав маленьких хлопчиків, яких називав пуголовками, щоб вони, доки він плавав, прослизали між його ніг і покусували його стегна; це нібито його збуджувало. А ще Тиберій використовував немовлят для феляції, щоб вони ссали його прутень, наче материну цицьку. Також подейкують, що під час якогось жертвопринесення Тиберія охопила така хіть до одного із юних учасників церемонії, що імператор цілковито втратив контроль над собою і поволік хлопця до себе в спальню, де узяв його, а заразом і його брата-флейтиста. Коли ж юнаки опісля поскаржилися на насильство, він звелів попереламувати їм ноги.

Маю підозру, що багато із цього всього є просто плітками, та навіть скромніші імператори, наприклад Август, уміли добряче розважитися. Августові подобались адюльтери, хоча він нерідко стверджував, що вони йому потрібні виключно з політичних міркувань: аби від зрадливих дружин дізнаватися, які думки плекають їхні чоловіки. Друзі не лише поставляли йому жінок і дівчат високого походження, а й особисто роздягали й оглядали їх, аби імператор отримував тільки найкраще. Шлюб для Августа був інструментом політики. Замолоду він був заручений із донькою Публія Сервілія Ісавріка, але коли він уперше посварився, а потім замирився з Марком Антонієм, обидва війська зажадали скріпити цей альянс родинними зв’язками. Тому Август одружився з пасербицею Марка