Читати книгу - "Мануал до черепахи"

проводячи якийсь кабель, випадково вивернули вигрібну яму Секуличів і скільки всього «майже цілого» там знайшли. Потім ми сіли відпочити під деревом, і до нас кілька разів підходили різні люди, запитуючи, чи відомо нам, що оце дерево, під яким ми сидимо, – та сама груша. Що то за груша і чому вона «та сама», ми не знали, а запитувати було якось ніяково. Але знайте, ваші тато і мама посиділи під Тією Самою грушею!

Потім тинялися містом. Місто лежить на двох річках. Значну частину його території забирає міський парк, цілком у дусі гігантоманів-сербів. Він такий великий, увесь прокреслений каналами. Приємне місце. Місцинка.

Бачили також дивну споруду, що її тут називають «хата архітектора». Еклектика. Камінна кладка поряд із сірою цеглою, візерунчасті бортики балконів, якісь вигнуті штуки стирчать, краса!

Юра-молодший про Варварку

Юра-молодший має 15 років, Варварка – 12 років.

Юра-молодший вигадав новий спосіб вияву любові і застосовує його щораз, як Варварці йде кров із носа. Тоді Юра-молодший потай іде до Михальчиної кімнати і бере її найкращу сукню – вишневу. І тою сукнею витирає Варварці кров із личка і долоньок.

А ще, хоч то зовсім не до теми, Юрій хоче стати офіцером.

Юрій-молодший хоче стати офіцером. Хоче вбиратися у військовий однострій і стріляти з криївки. Офіцери не просто стріляють, а навчають солдат, у кого слід стріляти, а хто не має на собі вини.

З того дня, як батько поїхав, Юрій-молодший добре знає, що безневинних людей не існує.

Вихід Михальки

Інна має 27 років, Юра – 25, Михалька – 24 роки, Ольга – 22, Зоя – 18, Юра-молодший – 16 років, Варварка – 13 років.

Михалька дивиться на калюжу розлитого молока і думає, що час узяв її за горло.

Пластикова пляшка, порожня, затуманена білими патьоками, лежить поряд, і Михалька відчуває всередині себе таку саму молочну порожнечу, тільки трохи вологи на денці, зовсім трохи, але й тої бодай би вже не було, Михальці нестерпно з нею в одному тілі.

Понад усе Михальці хочеться опуститися на підлогу і понюхати цю молочну калюжу, та вона стримує себе, боячись, що хтось зайде зненацька і її за тою справою побачить.

Ви ж знали, що так буде.

Напередодні Варварка не прийшла додому.

Дівчинка має не так багато обов’язків. Раз на тиждень ходить по яйця і тричі на тиждень по молоко. Господиням за все заплачено, тож Варварці не треба носити гроші, за які, хай за невеликі, її хтось міг би скривдити. Та хіба хто годен передбачити, яку кривду здатна собі заподіяти сама Варварка?

Щоправда, по молоко дівчинка щораз ходила довго, їй усе було вільно, а що було не вільно, те Варварка брала, не питаючись. Але того вечора всі мусили непокоїтися, коли мала не повернулася ні в десятій, ні після півночі. Палили світло надворі, а як тільки почало сіріти, молодший Юра пішов шукати. Повернувся несподівано швидко, ведучи за руку сонну дівчинку. Пояснив, що знайшов її дорогою до молочарки, мала спала, згорнувшись клубочком. Поторсав, дуже боявся, що сестра мертва, та вона розплющила сонні очі, всміхнулася, на питання, чи ніхто її не скривдив, похитала головою. Була боса, довго шукала черевички, доки Юра поміг знайти. Казала, що не змерзла, перепитував, казала, що ні, правда не змерзла. Притискала до себе пляшку з залишками молока, а решту було щедро розлито під Варварчиними грудьми, як вона лежала. Руки аж до ліктів були мокрі й липкі, на них поналипали дрібні гіллячки й земля. Платтячко спереду все у вогких плямах.

Юра-молодший не пояснював, де саме дорогою до молочарки він знайшов Варварку, та Михалька вже сама знала де. Не питала з тої ж причини, з якої Юра не казав.

Хотіла забрати Варварку купати в гарячій воді і поїти гарячим молоком, та ледве спробувала забрати молоко, мала так шарпнула пляшку, що не втримала, і все розлилося до решти.

На Ольгу й не гляділа, бісова королівна, тільки на Михальку. Зухвало, певно так, наче сама, неповних чотирнадцяти років, уже знала щось таке, що Михальці ще й обіцянки не давало.

Купатися дівчинку відвела Ольга, та біля дверей лазнички теж мусила відступити. Варварка нікому із сестер не дозволила себе торкатися.

– Другий від краю? – запитує тихенько Михалька.

Юра-молодший скидає брови. Відводить погляд, киває.

Ви ж знали, що так буде?

Бо він же як Пітер Пен, не дорослішає, не наздоганяє, не мусить, нічого нікому не винен.

Понад усе Михальці хочеться опуститися на підлогу і понюхати цю молочну калюжу, та вона стримує себе, боячись, що хтось зайде зненацька і її за тою справою побачить.

Раптом Михалька міняється, з повільної молочної апатії її тіло вмить стає різким, швидким і точним у рухах. Вона йде з передпокою, одразу ж повертається з пакунком, у ньому її найкраща сукня, вишнева. Михальчине обличчя суворе, хоча те, що вона робить, здається поганим жартом: вона кидає сукню на підлогу і, ніжно погладжуючи пальцями, допомагає тканині швидко всотати молоко. Потім кидає сукню до мийки. Швидко змітає крихти зі стола, збирає брудний посуд – далі в її діях вже нема нічого незвичного.

Варварка більше не повертатиметься вчасно від молочарки, Михальці доведеться змиритися.

Вихід Юри-молодшого

Михалька має 24 роки, Юра-молодший – 16 років, Варварка – 13 років.

Юра-молодший не так бачить, як вгадує Михальку, що лежить на кухні долілиць біля калюжі розлитого молока, він думає: тепер він пан.

Юра-молодший бачить Михальку, що струшує крихти зі стола, він думає: тепер він пропав.

Юра-молодший чує плюскіт води у ванній кімнаті й думає: тепер він пан.

Юра-молодший чує, як Михалька про щось запитує, та думки, що збивають одна одну йому в голові, заважають зрозуміти, що саме. Він тупо киває і виносить себе з кімнати: пропав.

Того разу, коли він уперше її прогнав від себе, йому наснився заєць, що мав грішного тіла більше, ніж божого. Заєць сидів, а кругом стрибала, бавлячись, вона сама, Варварка – така, як була малою, а не така, як тепер. І стрибала, стрибала, стрибала, аж земля дзвеніла, а йому в голові відбивалося й відбивалося, поки не стрибнула на того дивного зайця і не цвіркнула під дитячою ніжкою заяча голова. Вилітаючи зо сну, притьмом, одночасно із заячою душею, він ще встиг краєм ока побачити: Варварка, послизнувшись на заячій голові, забила коліно і від болю плаче.

Вихід Михальки, постскриптум

Інна має 27 років, Юра –