Читати книгу - "Замiж за старого, Мері Лі"

Глава 16

Оля не знала, куди себе подіти. Її переповнювали негативні емоції, що виникли через неприємну розмову з Мариною. Це ж, як їй набридло жити в селі, раз вона зважилася на кардинальні зміни у своєму житті за рахунок заподіяння болю іншій людині?! Без докорів сумління має намір використовувати Дмитра в корисливих цілях, наплювавши на його почуття. Як довго Марина зібралася грати роль закоханої? Не віриться, що їй вдасться все-таки роздобути Дмитра в чоловіки. Він же не наївний дурник, який не зуміє розпізнати лицемірства з боку Марини. Потрібно бути сліпцем, щоб не помітити її награності.

 

Бідний Артур ... Марина його хоча б поставила до відома про свої наміри? Досі насилу віриться, що вона здатна на жорстокість. Хлопець сподівається на відповідні почуття від неї, а та і не думає про нього.

 

Чи варто самій поговорити з Артуром? Оля не була впевнена, що зайняти позицію спостерігача – це правильно. Але, якщо почне втручатися в чужі відносини чи не виявиться сама винною?

 

Оля хмикнула. Можна подумати, ніби вона змушувала Дмитра приїжджати за нею, і зупинятися в будинку Марини.

 

Знову загавкала Симона. Кого там нелегка знову принесла? Невже знову Марина прийшла? Згадала чергову гидоту,яку забула сказати раніше?

 

Оля прислухалася. Здається, гавкіт Симони зовсім не агресивний, а навпаки, радісний. Дівчина поспішила з дому назустріч новому гостю.

 

Серце прискорено забилося побачивши чоловіка, який з'явився в полі зору.

 

Дмитро посміхнувся, коли запримітив Олю. Вона як завжди змусила настрій відразу ж покращитися, а то з ранку було якось бридко на душі. Дмитра турбувала поведінка Марини, яка продовжила вести себе надто нав'язливо навіть по приходу додому. Цю дівчину не збентежили її батьки, які не схвалили зухвалої поведінки дочки. Також Дмитро ще раз для більшої переконливості повторив, що Оля є його нареченою. Спочатку була впевненість в тому, що до Марини дійшов сенс слів. Але пізніше з'явилися сумніви щодо цього. Якесь чуття підказало, що вона сьогодні заявиться до Олі, не відмовившись від своїх колишніх планів.

 

- Привіт, Оль. - Зупинився біля дівчини Дмитро. Приємно милуватися, як вітер ніжно колише її довге шовковисте волосся. - Прости за вчорашнє непорозуміння. Не хотів, щоб все так сталося.

 

- Привіт, це ти "непорозумінням" назвав поведінку Марини або наш з тобою поцілунок? - Усміхнулася Оля, з цікавістю спостерігаючи за Дмитром, по чиєму виразу обличчю відобразилося почуття незручності. Кілька миттєвостей чоловік намагався підібрати правильні слова.

 

- Я з приводу Марини. - Видихнув нарешті Дмитро. - Тобі могло здатися, ніби я отримую задоволення від підвищеної уваги твоєї подруги, але це не так.

 

- Да? Тоді чому ти відразу не дав їй зрозуміти, що її флірт тобі байдужий? - Здивовано вигнула брову Оля. - Замість цього посміхався.

 

- Зізнаюся, було забавно спостерігати, як ти намагалася відвадити Марину від мене. Значить, ти не дуже-то рада перспективі, якби ми з нею зійшлися. - Досить посміхнувся Дмитро.

 

- Я всього лише не хочу, щоб Марина наробила дурниць. - Знизала плечима Оля. Вона вирішила не розповідати нареченому справжні мотиви колишньої подруги. Нехай поки що все пливе за течією. - У неї є Артур, який душі в ній не чає. Хіба правильно кидати свого хлопця заради швидкоплинного захоплення? Думаю, що Марина сама не розібралася у власному ставленні до тебе. Ось побачила дорослого імпозантного чоловіка, і у неї в голові стався переполох. Швидше за все, їй лестить твоя присутність, тому і бігає навколо.

 

- Так, до речі, мені потрібно буде на пару днів відлучитися в місто. У компанії виникли деякі проблеми, і без мого втручання не обійтися. - Сказав Дмитро спокійним буденним тоном, але дівчина внутрішньо стиснулася, коли він згадав про компанію.

 

Оля відразу подумала про тата, з яким ніяк зв'язатися не вдається. Можливо, труднощі в компанії якимось чином пов'язані з її батьком? Вона не наважилася озвучити мучив її питання Дмитру.

 

- І перед тим, як приїхати назад, я зміню місце проживання. - Тим часом продовжував чоловік, помітивши похмурий вираз обличчя співрозмовниці. Йому здалося, що Оля засмутилася, подумавши, ніби він знову зупиниться в будинку Марини. - Не хочу, щоб у нас з тобою були якісь непорозуміння через твою подругу.

 

- Так, так буде краще. - Кивнула Оля з легкою посмішкою на вустах. В даний момент жахливо турбувало те, що рідний батько ігнорує її. Може попросити Дмитра зателефонувати йому? Вона б через нього з татом обмовилася хоч парою слів. Вголос же дівчина вимовила: - тим більше нема чого нервувати Артура, який негативно поставився до твоєї присутності в будинку його другої половинки.

 

Легкий на помині ... з нізвідки з'явився той, про кого зараз згадала Оля. Вона звернула увагу, який у хлопця напружений вигляд. Він стрімко йшов в їх бік, то і роблячи, що, стискаючи-розтискаючи кулаки. Не до добра все це.

 

- Так і знав, що знову тут третесь. Зібралися відразу двом голову морочити? - Обурився Артур. Він зупинився навпроти Дмитра, і вперив у того злісний погляд. Олю проігнорував. Що ж, в цьому з Мариною вони схожі. Просто-таки обожнюють вклинюватися між Олею і Дмитром, і відразу переходити до з'ясування стосунків.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно