Читати книгу - "Не повертай мене, Джулія Рейвен"

Я гарячково обмірковував, як краще вчинити. Нормально вести машину я не зможу, тому кинув Еммі:

— Ти за кермом, — і вона без зайвих слів зайняла місце водія. Нік, кульгаючи на ногу, важко заліз на заднє сидіння.

Я обійшов капот машини і прочинив передні двері. Охорона багатого виродка, хоч і стояла з опущеними пістолями, але я був певен: один наказ і вони перетворять нас на фарш.

— Тебе цікавлять гроші? Я можу заплатити, — поблажливо промовив Артем, — прямо зараз. Лише назви суму.

— Думаєш, ти відкупишся так просто?

— Скільки? — нервово перебив мене запитанням. — Скільки? Ти тільки скажи!

— Я подзвоню тобі, і ми обговоримо викуп, — крикнув, прискіпливо оглядаючись.

— А ти нариваєшся, хлопче, — підкресливши останнє слово, Артем посміхнувся і голосно засміявся. 

— Мія, відчиняй двері, і зараз разом сідаємо на переднє сидіння, — пошепки сповістив дівчину.

— Але як? — вона тихо перепитала, а я мало не завив від недоречної тупості.

— Сядеш до мене на коліна.

— А, добре, — пробелькотіла Мія.

Я бачив, як її пробиває тремтінням зі страху. Але вона боялася не мене… чоловіка?

— Ти не назвав суму! — дорікнув мені Артем, безстрашно наближаючись до нас.

— Я подзвоню тобі, пупсику!

Нік стрільнув із пістолета, ніби попереджаючи про наслідки.

Міцно притиснувши до себе Мію, ми залізли на переднє сидіння.

— Жени, трясця твоїй матері! — несамовито заволав Еммі.

На вибоїстій дорозі задня передача здавалася нездійсненним завданням. Але це був єдиний шанс піти живими та цілими.

Артем супроводжував нас зарозумілим поглядом, застигнувши кам'яною статуєю посеред двору.

Емма різко розвернулася, мало не зачепивши капотом сміттєві баки, і з усієї сили втопила педаль газу.

— Так, крихітко! Вийшло! — задоволено заволав Нік.

— Злазь давай, — піднявши Мію однією рукою, я підштовхнув її назад. Вона встигла зачепити ногою Емму, від чого та повела машину убік.

— Гей! Легше! — вилаялася вона на Мію.

— Вибач...

— Це була офігенна ідея їхати задом! Ти бачив їхні обличчя? — не затикаючись ні на мить, тішився Нік.

— Заткнись і стеж, щоб не було хвоста.

Передражнюючи мене, Нік все ж заходився виконувати моє доручення.

— Куди нам їхати? — поцікавилася Емма.

— Я знаю одне місце, — прошепотіла Мія з тремтінням у голосі, — їхати туди...

— Мовчи! — гаркнув так, що всі смикнулися від моєї реакції.

— Ян, ти чого? — реготнув ззаду брат. — Адреналін ще не відпустив? Чого кричиш?

— Замовкли всі!

— Та що відбувається? — обурився Нік. — Чого ти шепочешся?

Я приклав палець до вуха, а потім обвів у повітрі машину, мовляв, нас прослуховують.

— Ні хріна собі, — здивовано протягнув брат, відкидаючи голову на спинку сидіння, — звичайно, тоді краще мовчати, — бурмотів він і ніяк не хотів слідувати своїй же пораді.

Покопавшись у кишенях джинсів, я витяг звідти мобільний і відкрив додаток з дорожніми картами. 

— Напиши адресу, але не вимовляй її. Ти зрозуміла? — протяг розгубленій Мії. 

Вона слухняно кивнула і за мить повернула телефон із вибраним пунктом призначення. 

— Що це за глухомань?

— Там точно безпечно, і Артем не знає про нього.

— Де гарантії? — спитав, чіпко стежачи за її мімікою. Мія злякано повела плечима. — Даєш руку на відсікання, що нас там не знайдуть?

— Напевно, кгхм, не знайдуть точно! — пробелькотіла, затинаючись зі страху. Мабуть, страх втратити кінцівку у разі невдачі так на неї подіяв.

— Вибір у нас невеликий, — вклинилася в розмову Емма.

— Врахуй, — аж ніяк не ласкаво звернувся до Мії, — якщо ти брешеш...

— Про це місце ніхто не знає! — з благанням у голосі запевнила Мія. — Я ніколи при Артемі не згадувала його.

Буравив поглядом дівчину. Ні, не бреше.

Нам потрібно залягти на дно, і у разі відсутності інших варіантів, запропонований Мією — підходить ідеально.

— Бензину в баку вистачить? — уточнив у Емми.

Вона оцінювально подивилася на карту з обраним пунктом призначення та впевнено підсумувала:

— Вистачить.

Хвоста за нами не було, що було підозріло. Ні поліція, ні охорона, ні сам Артем нас не переслідували. І моя здогадка про те, що машину напхали жучками і маячками для стеження тільки підтвердилася. Виявляється, багатій куди хворіший і хитріший, ніж я думав.

Терміново потрібно змінити машину!