Читати книгу - "Хочеш я буду твоєю?, Мері Рейн"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Доброго, Катю.
Я підійшла та сіла біля Мирослава.
- У нас сьогодні багато роботи, тому приступимо. - сказав чоловік.
Роботи і справді було багато. Коректування креслень, пророблення деталей.
Пропрацювали ми близько 3 годин без перерв. Погода за вікном значно змінилася. Спочатку маленькі, а згодом і великі краплі скочувалися по склу вікна.
Та і настрій мій як і погода за вікном все погіршувався та погіршувався.
В мене все ніяк не виходило те що я хотіла, якби я не старалася, все не так. Раз за разом все гірше і гірше.
- Та чорт.
Я закрила очі, та вдихнула на повні груди, це допомагає заспокоїтися.
- Не виходить? - спокійно запитав чоловік.
Я закрила долонями лице, та похитала головою. Якщо почну говорити, голос буде тремтіти.
- Давай допоможу. - сказав, та не чекаючи моєї відповіді підсунувся ближче.
Чомусь ця близькість мені дуже навіть подобається. Нехай йому грець, що зі мною коїться?
Мирослав почав щось пояснювати, але я не можу сконцентруватися на роботі. Чомусь це стає все складніше і складніше.
- Я цей.. піду.. провітрюся. - сказала я, та схопивши сумочку, буквально вилетіла з його кімнати.
Ой-ой-ой щось, Катю, мені це не подобається.
Я взяла навушники, та відправилася прогулятися під свіжим повітрям. Начхати, що там дощ.
А дощ на вулиці не маленький, здається він навіть посилився. Сподіваюся я не захворію.
Гуляти під теплим дощем з улюбленою музикою - це ще та насолода. Але з часом стає прохолодно.
Повертатися зовсім не хочеться, але і ось так прогулюватися теж не варіант.
Напевно завтра я зляжу з температурою, але ми живемо моментом.
Усе-таки я вирішила повертатися, адже робота сама себе не доробить. Надіюсь начальник не буде мене відчитувати, я лише вирішила прогулятися після 3-х годин роботи без перерв. Хоч і без його дозволу на це, але ж я попередила.
Я прийшла до нас з Машею в кімнату, як не дивно самої Маші там не було. Тому я швидко висушила волосся та переодягнулася в спортивний костюм сірого кольору.
Вирішила, що просто напишу босу і запитаю, чи можна сьогодні попрацювати самій.
М:"Звісно, щось сталося?"
К:"Трохи не добре себе почуваю"
М:"Гаразд, на почті твоє завдання. Одужуй.''
Чудово, гарної мені роботи.
Пробачте, що так довго не було продовження, щось у мене немає натхнення. Постараюся робити частіше:)
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Хочеш я буду твоєю?, Мері Рейн», після закриття браузера.
