Читати книгу - "Вороги чи майбутні коханці, Mary Kons"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Він раптом зиркнув на наручний годинник на своїй руці і насупився
-Давай після вечері .-останнє слово він настільки виділив що мені перехотілося аж їсти і взагалі щось робити. Як в нього це виходить? Отак зиркне-і вже перехотілося щось робити. От би мені так. Тоді можливо б менше страждала від булінгу. Ніхто ж ботаніків не любить.
І це вже втретє чи в четверте я відходжу від теми?🤔
Якщо бути дуже сентиментальною і точною то рівно за тридцять три хвилини і чотири секунди всі ми сіли за стіл на кухні вечеряти. Мене здивувало що Макс сидить навпроти мене. Це так незвично. Я ледь стримую свій погляд щоб лишній раз не зиркнути на нього. Навіть на такій малі відстанні відчуваю його запах. Схоже хтось полюбляє гель з ароматом лайму з корицею. Цікаво що ж це за гель. Дивне поєднання. І скажу чесно, я б ніколи не подумала що йому це підійде. Ми просиділи приблизно п'ятнадцять хвилин. Чутно звук столових приборів і більше нічого. Коли ж все стало стихати мама котра сиділа біля мене заговорила настільки неочікувано що я аж підскочила.
-Максим, а ти чому нічого не їж? Невже не подобається?-і вся моя увага після цього стала прикута до його тарілки.
Вона на самому початку як містила якийсь салат так і не змінилася до теперішнього часу. І здається навіть порція та ж.
-Та ні. Просто апетит відсутній.-я насупилася.
Не пам'ятаю коли б бачила що Макс щось їсть. Але все ж це не мої справи. І далеко він не має мене хвилювати. Я щось зовсім зациклилася на ньому. І це погано. Хоча попереду ще роз'яснювальна розмова в передчутті якої мені страшно стає. Адже не кожного дня дізнаєшся що щось натворила,і до того ж що натворила-невідомо.
-Ну,тоді я напевно перейду до дечого важливішого.-сказав Георгій знову відриваючи мене від думок.
Я помітила як м'язи на обличчі Максима напружилися і він зараз дивиться на батька а той на нього так,що мені хочеться тут же під землю провалитися. І чого вони погаркалися? За столом та і наросла та напруга. Наче у дивоглядки грають.
-Завтра,як би хотілося чи не хотілося ми з Лідою розпишемося. І цьому вже нічого не завадить.-він наче говорив до всіх але погляд все одно був прикутий до Макса а погляд хлопця до батькового.-Максим, ти вже через рік почнеш працювати у моїй фірмі. Як би мені цього не хотілося але це станеться. Завтра у нас будуть гості, багато партнерів фірми і найрідніші люди. Я не хотів би в котре з тобою сваритися тому попрошу тебе...
-Якщо ти про те щоб я не приходив то не дуже і хотілося.-перебив його Максим.
Георгій відвів погляд. Ну нарешті. Схоже у дивоглядки уже дограно з перемогою Максима.
-Ні. Наоборот. Ти вкрай рідко був присутній на різних заходах:аукціонах, балах,благодійних вечорах а люди ж знають що в мене є старший син тому не одноразово задавали мені питання чому тебе немає. Завтра ж я думаю достатньо ходіння по колах. Я ніколи не змушував тебе їхати з нами і через це зараз багато хто говорить що я тримаю в секреті особу свого сина від преси. Завтра це зміниться. Ти маєш прийти. Але не сам. А з парою.
Я,котрій у горлі різко пересохло в цей момент якраз пила лимонад і в момент словп "пара" на обличчя Макса щедро полетіли всі бризки. Упс,не культурно вийшло. Я бачила як він ще більше напружився. Злиться? Схоже що так. Дійсно,безкоштовна ванна процедура.
-Вибачте.-прошепотіла я соромязливо.
Щось останнім часом я все частіше влізаю у ситуації від яких починаю червоніти. Ось і зараз мої вуха аж палають вогнем. Але все ж увагу повернули знову до сенсації дня.
-Тобто,ти хочеш щоб я за одну ніч знайшов собі дівчину?-спитав Максим.
А я ж навпроти бачила як виграють його кулаки котрі вже стиснуті напевно настільки що відбитки на долоннях залишаться . А на поверхні руки хизувалися жили котрі зараз були надто помітними.
-Я хочу щоб ти знайшов достойну дівчині. А якщо ні, то я вже знайшов таку. Думаю вона тобі сподобається. Історію ідеально продумано,вона з заможної сім'ї і чудово тобі підійде.
-Георгій,я звичайно ж не хочу вмішуватися але чи це не занадто...-сказала збоку мама.
-Я не помилився. Ти вкотре знову ставиш мене перед фактом. Але....на жаль розчарую тебе. Я краще цілу ніч об'їжджу місто ніж погоджуся на ту,кого знайшов ти.
-Роби що хочеш. Тільки зауваж, якщо вона буде однією з тих,хто був у тебе після Лії....-я бачила як Максим метнув злим поглядом у батька.
Лія?А це ще хто? Вечір стає все цікавішим.
-Що тоді? Які погрози в тебе є для мене на цей раз?
-Тоді останній рік свого навчання ти проведеш вдома. Під домашнім арештом. Не хвилюйся,я знайду метод взяти тебе під свій контроль.
-Ти все і завжди хочеш контролювати. І всіх. Але я-не іграшка. І це найбільша твоя помилка.
Він піднявся з-за столу і вже хотів іти як раптом зупинився і озирнувся на мою матір.
-Лідіє,я б радив вам подумати ще раз стосовно весілля. А то не пройде і тижня як батько повністю почне контролювати вас і вказувати. А якщо через місяць у нього з'явиться інша тоді я не здивуюся.-він це сказав таким тоном що Георгій просто почервонів зі злості.
-Максиміліан!
-Що?Я поїхав шукати свою ідеальну дівчину щоб вкотре догодити батьку котрий говорить зі мною виключно коли йому я потрібен. Знаєш,інколи ловлю себе на думці що я взагалі тобі не потрібен... Напевно було ю набагато легше без проблемного сина.
І він розвернувся і пішов. Отже, стосунки Георгія і Макса і перед цим були такими ж паршивим як і зараз. Але я так і не задала запитання котрі мене настільки гнітили і турбували...
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вороги чи майбутні коханці, Mary Kons», після закриття браузера.