Читати книгу - "Невідоме Розстріляне Відродження"
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Невідоме Розстріляне Відродження" автора Павло Коломієць. Жанр книги: 📖 Публіцистика / 📖 Поезія / 📖 Сучасна проза. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!
Шрифт:
-
+
Інтервал:
-
+
Добавити в закладку:
Добавити
Перейти на сторінку:
3 Хвиля й ніч на землю мертвих. Ах, зелена зірка, – ще якої нам мети? Відчинились невблаганні двері Хаосом і дзвоном пустоти. 4 В чорній урні попіл і троянди — Що мені робити з іменем твоїм? Жалібні безсмертних квіт гірлянди, Малахітовий осінній дим. 5 «Іра» – ймення зимне і бронзове, – Не прекрасної Єлени бірюза. В чорний сніг і у туман зимовий Огневійна дивиться гроза. 6 В золотих осінніх емпіреях Не зустрінемось ніколи ми. – Не вернутися метелику Псіхеї З снігового попелу зими. Сонце осені
Снують москалики[11] по сходах, І сонце в чорній хвилі висоти. Терасами садів, терасами городів До сонця осені підходиш ти. Ти хочеш спать – тепер така утома, Спать хочеш ти, спустошена земля. Тепер по чорному лицю твойому Лежать одкриті небесам поля. Лежать і куряться туманним стосом… (Чміль золотавий в тьму пустель), Я помолюсь за край в високу просинь, В простоволосий біль повітряних орель. Ростуть за вербами сумні простори, Скоряючись епічній простоті. Поля, поля… у вітряному хорі Та десь на обрію церков хрести. І бачу я, в останньому змаганні Спадає лист, як подих Божих уст… О, не зогріти рук диханням, Коли з землі крізь кров кісток ще чути хруст. Ім’я її
Снують москалики[11] по сходах, І сонце в чорній хвилі висоти. Терасами садів, терасами городів До сонця осені підходиш ти. Ти хочеш спать – тепер така утома, Спать хочеш ти, спустошена земля. Тепер по чорному лицю твойому Лежать одкриті небесам поля. Лежать і куряться туманним стосом… (Чміль золотавий в тьму пустель), Я помолюсь за край в високу просинь, В простоволосий біль повітряних орель. Ростуть за вербами сумні простори, Скоряючись епічній простоті. Поля, поля… у вітряному хорі Та десь на обрію церков хрести. І бачу я, в останньому змаганні Спадає лист, як подих Божих уст… О, не зогріти рук диханням, Коли з землі крізь кров кісток ще чути хруст. Ім’я її
Перейти на сторінку:
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Невідоме Розстріляне Відродження», після закриття браузера.
Подібні книжки до «Невідоме Розстріляне Відродження» жанру - 📖 Публіцистика / 📖 Поезія / 📖 Сучасна проза:
Коментарі та відгуки (0) до книги "Невідоме Розстріляне Відродження"