Читати книгу - "Кохання з іншої планети, Вподобайка"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Батько розповів, що провів багато років у пошуках способу повернутися додому. Він досліджував пристрій телепортації і з'ясував, що його можна було відремонтувати, але для цього потрібна була допомога когось ззовні. Зараз, коли Джек і його команда знайшли його, з'явився шанс не тільки врятувати його, але й використати стару технологію для дослідження далеких куточків галактики.
Повернувшись до зорельота разом із батьком, команда почала підготовку до активації пристрою телепортації, щоб повернутися на Бернар. Джек, Шейла, і Найт об'єднали свої знання і сили, щоб налаштувати систему. Ця подорож стала для них не тільки порятунком батька, а й відкриттям нових можливостей для міжпланетних подорожей.
***
Батько Джека, Бріз, почав свою історію з того, як він опинився на планеті Z-47. Колись він був учасником секретної міжпланетної місії, яка займалася дослідженням глибин космосу у пошуках нових світів для життя. Під час одного з експериментів на борту корабля сталася аварія, яка спричинила несподіване спрацьовування телепортаційного пристрою, і Бріза перенесло на невідому йому планету — Z-47.
Спочатку він намагався зв'язатися з іншими членами екіпажу, але магнітні аномалії на планеті перешкоджали будь-яким спробам передачі сигналів. З часом він зрозумів, що Z-47 має унікальні природні ресурси та аномальні властивості, які могли б пояснити раптовий збій телепортації. Бріз почав досліджувати планету, шукаючи спосіб повернутися додому.
На планеті він знайшов древній підземний комплекс, створений невідомою цивілізацією. Серед руїн були технології, значно випереджаючі ті, що використовувалися на Землі та навіть на Бернарі. Бріз вирішив спробувати активувати один із телепортаційних пристроїв, який він виявив у глибині печер. Однак йому бракувало знань і ресурсів, щоб відремонтувати складну систему самостійно.
За десять років життя на Z-47 він навчився виживати в суворих умовах. Він розробив примітивне житло та використовував знайдені артефакти, щоб забезпечити себе необхідними для життя речами. Проте, час від часу, він відчував дивні явища, наче планета мала певну свідомість чи енергетичне поле, яке взаємодіяло з його розумом. Він припустив, що це вплив аномалій, пов'язаних із магнітними полями.
Одного разу, при спробі активувати древній артефакт, він помітив, що пристрій почав реагувати на його інопланетні гени, які передалися йому від його предків з Бернара. Це стало для нього ключем до розуміння того, що він міг використовувати свій генетичний код для активації певних старовинних механізмів.
Бріз також розповів Джеку про останній запис, який він залишив у печері з надією, що одного дня його хтось знайде. Він знав, що єдиний шанс врятуватися — це залишити сліди для того, хто зможе продовжити його справу.
Після тривалих років самотності, зустріч із сином була для нього не лише порятунком, а й символом надії. Він був вдячний Джеку, що той зумів знайти його навіть за таких обставин, і вірив, що разом вони зможуть повернутися додому. Він сподівався, що, можливо, його зникнення дало поштовх для відкриттів і спричинило ті події, які привели Джека і його друзів до нього.
Бріз закінчив свою розповідь словами: "Моя найбільша надія була на те, що мене знайдуть, дякую вам."
***
Дорога додому почалася з активації древнього телепортаційного пристрою, який Бріз, Джек, Шейла, і Найт нарешті змогли відремонтувати. Вони розуміли, що зворотний шлях буде непростим через непередбачувані магнітні аномалії на планеті Z-47. Перед активацією телепортації команда провела ретельні розрахунки та підготовку, щоб мінімізувати ризик непередбачуваних збоїв.
Бріз налаштував пристрій з урахуванням свого генетичного коду, який виявився ключем до управління телепортаційними процесами. Це допомогло встановити координати для подорожі на Бернар. Джек відчував хвилювання: він мав надію повернутися додому разом із батьком, але не був упевнений, що телепортація пройде без перешкод.
Коли пристрій активувався, навколо них почало з’являтися яскраве світіння, і здавалося, що простір навколо зміщується. Через мить вони відчули різкий тиск, а потім усе стихло. Група опинилася посеред іншої печери, але цього разу це була підземна база на Бернарі — місце, куди вони налаштували координати.
***
Коли Джек, Бріз, Шейла та Найт повернулися з планети Z-47 на Бернар, вони відчули величезне полегшення. Нарешті закінчилася виснажлива експедиція на далеку, загадкову планету, і тепер вони знову були на знайомій території. Для Бріза, який багато років провів на самоті, це повернення було особливим. Він на кінець побачив ріжну планету своїх і відчув дивне відчуття щастя.
На космопорті їх зустрічали представники уряду Бернару, вчені та друзі Шейли. Однак для Бріза найважливішою була зустріч із Мірандою, яку він залишив на Землі багато років тому. Він не був упевнений, що вона досі жива або чекає на нього, але серце не дозволяло йому втратити надію. Шейла заздалегідь подбала, щоб організувати цю зустріч, знаючи, наскільки важливо це для Бріза та Джека.
Міранда чекала їх у невеликій залі для зустрічей. Коли двері відкрилися, і Бріз увійшов, на її очах з'явилися сльози. Вона не могла повірити, що після стількох років віри у те, що він помер вона бачить його живим і зовсім не постаріашим, на відміну від неї. Її обличчя відображало суміш щастя, полегшення та болю. Бріз, підходячи до неї, відчував, як його серце калатає з такою силою, що, здавалося, ось-ось вискочить із грудей.
Міранда кинулася йому на шию, обіймаючи його так, наче боялася знову втратити. Її руки тремтіли, а голос був захриплий від емоцій
-Брізе, я не можуповірити, що ти живий... Я не вірила, що це можливо.
Бріз обійняв її у відповідь і прошепотів:
-Я завжди знав, що повернуся до тебе. Ти завжди була моєю єдиною мрією.
-Я постаріла, а ти такий як і був, це так дивно...
-Це не має значення, ти така ж прекрасна як і тоді, -обійняв Бріз Міранду.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Кохання з іншої планети, Вподобайка», після закриття браузера.