Читати книгу - "Печать долі, Марі-Анна Харт"

Кайден залишився стояти на місці, проводжаючи Рейнара поглядом. Його пальці мимоволі стиснулися в кулак, але він не рухався, ніби закам’янів.

Рейнар відчинив дверцята машини, сів усередину і запустив двигун. Його руки впевнено лягли на кермо, але в душі залишався неприємний осад. Він зробив усе, що міг – тепер усе залежало від Кайдена.

Коли машина повільно рушила з місця, він ще раз глянув у дзеркало заднього виду. Кайден стояв там, де його залишили, нерухомий, наче кам’яна статуя.

Його голова була трохи опущена, а в погляді, що впирався у землю, читалася боротьба.

Вперше за довгий час Кайден залишився сам на сам зі своїми думками.