BooksUkraine.com » 📖 Містика/Жахи » Кров. Діти ночі, Йо Томас 📚 - Українською

Читати книгу - "Кров. Діти ночі, Йо Томас"

29
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Кров. Діти ночі" автора Йо Томас. Жанр книги: 📖 Містика/Жахи. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 23 24
Перейти на сторінку:
***

Вітальня барнхаусу була наповнена теплом — і сонцем, і кавовим ароматом, і тихим тріском дров з каміну. Тиждень, як вони повернулись. Віктор розклав старі документи на столі, Белла сиділа навпроти з чашкою трав’яного чаю, підтягнута, свіжа, з новим пружними силуетами сили в кожному русі. Гражина розвалена на дивані, жує яблуко й крутить ножа між пальцями.

Всі мовчки згадують Володимира. Його не стало. Пішов, як герой — то в його стилі: без пафосу, з роздертим тілом і кістками, що тепер живуть у пам'яті.

— "Шкода дуболома..." — пробурмотів Віктор. — "Хоча, коли мовчав — навіть трохи подобався."

Белла кивнула. В її погляді — не сльози, а глибока вдячність.

— "Він би хотів, щоб ми не тупцяли на обному місці, а працювали далі."

І тут Гражина раптом скривилась у хитрій усмішці:

— "Ой, Белло, а ти з новим тілом обережніше. Бо як з Віктором любов заведеш, то йому ж серце лусне. Не встигає людина за твоїми чарами!"

У кімнаті запала тиша — а потім вибух сміху. Віктор відкашлявся, підняв брови:

— "Я, між іншим, ще не такий старий, навіт окуляри тепер не потрібні..."

Белла схопила подушку й пожбурила в Гражину. Та ухилилась, зареготала, як відьма на полюванні. Усмішка повернулась до будинку — крізь біль, втрати, кров і тіні...

 

                                                                 ______________

На кухні сонце лилося широкою плямою на старий дерев’яний стіл. Пахло смаженим хлібом, кавою і вершковим маслом. Віктор мовчки сьорбнув чай, глянувши крізь вікно на легку ранкову імлу. Гражина сиділа навпроти, в білій майці й джинсах . Вона мастила джем на грінку й жувала зосереджено, поки Белла, в обтягуючих легінсах і светрі, що ледь тримався на плечі, подавала сковорідку з яєчнею на стіл.

— "Є контакт," — мовила Гражина, ковтаючи. — "Після публікації в блозі написав один католицький священник. Каже, має для нас справу — щось серйозне. Спитав, чи знаємо ми щось про першу дружину Адама."

Віктор підняв брову.

— "Ти про Ліліт?"

— "Ага. Каже, знайшли старий вівтар, на ньому знаки... Хоче, щоб ми подивилися."

Белла тим часом поклала телефон на стіл, глянувши з переможною усмішкою:

— "До речі. Всі хворі будівельника, пам’ятаєте, наймача, одужали. І той козел розчулився — надіслав повну суму і ще сотню зверху. Сказав: 'За врятовані душі.'"

Вона подалась вперед, нахилившись через стіл, ніби щось підняти, — і вивернулась у всій красі. Її оновлене, молоде тіло грало кожним рухом — спина вигнулась дугою, пружні сідниці натягнулися під тонкою тканиною, що натякала більше, ніж приховувала. Віктор завис поглядом і хрипло прокашлявся.

— "Белло... ти ж... ну..."

— "Що? Я просто дякую долі за нове життя," — з кокетливим поглядом сказала вона й повільно сіла на місце, кидаючи Гражині змову в очах.

Гражина пирхнула в каву:

— "От і бережи себе, старий вовче, бо наступна пригода — з кардіологом!"

Сніданок тривав, а десь..... щось уже чекало на них — вівтар, забута історія, і... тінь Ліліт.

Хоча чому тінь...

 

 

 

 

 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍

Кінець

1 ... 23 24
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Кров. Діти ночі, Йо Томас», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Кров. Діти ночі, Йо Томас"
Біографії Блог