Читати книгу - "Кров фенікса, Анна Стоун"

* * *

Лера стояла, роздивляючись кристалет. Виглядом він нагадував корабель галеон. На цьому схожість закінчувалася. Це був величезний залізний корабель без вітрил та палуби. Вона йому була не потрібна, бо він борознив не морські простори, а космос.

На носі була фігура дівчини, що тримала перед собою меч. Цей корабель звався «Сесилія».

Підібравши переноску з Мотею, Лера пішла до трапу за друзями. Щойно вони зайшли всередину подібність із кораблем втратилося остаточно. Хтось називав це каютами, але Лера чітко бачила вагон-купе. Неподалік головного входу розташовувалися сходи на другий поверх. А по обидва боки довгого коридору були купе для пасажирів. У кожному по шість місць.

Одне вже було кимось зайняте. Місце біля вікна одразу ж забрала собі сестра Лізи.

— Допоможи мені покласти валізу! Я не дістану до полиці! — змахнувши довгими віями, попросила білява дівчинка.

Валіза виявилася непідйомною. Кинувши спробу її підняти, хлопчик дістав чарівну паличку.

— Вентеретто. — рік практики дав свої результати, у нього більше не було проблем із цим заклинанням. Валіза здійнявся на потрібну висоту, зайнявши своє місце на полиці.

— Мені Ліза про вас розповідала. Ви разом навчаєтесь. — усміхнулася світловолоса дівчинка, але було в цій посмішці щось не те. — Ви справді всі вихідні сидите у гуртожитку?

— Ми гуляємо містом або ходимо в кафе! — відповіла їй Уляна.

— І все? — розчарування чітко читалося у її зелених очах. — А як же вечірки?

— Анже, я тобі казала: нам таке нецікаво! — заступилася за друзів Ліза.

—  Хто б казав? — закотила очі дівчинка — Гаразд, я зрозуміла. До вашої компанії я не набиваюся! У мене в школі є кілька знайомих!

Лера з Андрієм переглянулися, їхні думки щодо неї зійшлися. Вони теж не горіли бажанням з нею дружити.

«Цікаво, хто твої знайомі? А давайте вгадаю! Аліна?! Адже вся еліта школи знайома один з одним».

— У нас найчастіше немає часу на це! У школі багато домашніх завдань! — чомусь стала виправдовуватися Ліза. — І в тебе теж не буде часу! Мені батьки доручили стежити за твоєю успішністю!

— Бе-бе-бе — передражнила її молодша сестра.

— Анжеліко! — обурилася Ліза.

Але дівчинка вже не мала наміру її слухати. Вставивши у вуха навушники, вона стала заплітати біляве волосся у дві кіски. Тепер черга закочувати очі підійшла Лізі. Плюнувши на сестру, дівчинка повернулась до друзів.

— До речі, які плани на вечір? Може, справді кудись сходимо?

— Я пас. — підняла руки Уляна. — Мені б пережити розподіл першокурсників, поїсти та заснути. Але на вихідні можна сходити!

Її ідею підтримали всі. Тим паче у місті був чудовий розважальний центр.

Після другого дзвінка, що сповіщає про відбуття, в купе з'явився чоловік маленького зросту з густою бородою, заплетеною в кіску.

«Гном???» — Лерині очі стали схожі на п'ять копійок.