Читати книгу - "Як я стала велетнем , Вікторія Беше"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Перший лист — до Ольги:
«Ольго, я пробачаю тобі. Я знаю, що тобі було важко, як і мені. Через тебе мене цькували, і це боліло, але тепер я розумію, що біль народжується не тільки з жорстокості, а й із самотності.
Бажаю тобі друзів, які будуть поруч не через страх, а через щирість. Я вже не злюся і не боюся бути собою.
Бережи себе і пам’ятай, що ми завжди можемо пограти разом у боулінг.
Дякую тобі за те, що ти є.»
Другий лист — до Валентини Михайлівни:
«Дорога Валентино Михайлівно, дякую вам за всі ті книги, які ви мені давали. Деякі з них були, як руки, що піднімали мене вгору, коли я була дуже низько.
Ви відкрили мені двері у країну слів — і там я знайшла себе.
Дякую вам за те, що ви завжди з нами. Впевнена: були й інші діти, яким ви допомогли, але для мене це особливо цінно.»
Третій лист — до Інни Іванівни:
«Інно Іванівно, дякую, що ви з’явилися в житті мого тата.
Я довго думала, що ніхто не зможе його розсмішити після мами. Але ви змогли, і це для мене — справжнє диво.
Мені ще іноді буває боляче, але я бачу, що тато поруч із вами стає живим. І я теж трохи оживаю.
Дякую вам за ніжність. Дякую вам за Наю.»
Четвертий і п’ятий листи — до Наї й до Христини.
Я подякувала їм за дружбу зі мною і за те, що вони справжні.
Листи сюди не записала — у них я поділилася секретом, який залишиться тільки між нами.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Як я стала велетнем , Вікторія Беше», після закриття браузера.
