Читати книгу - "Термінатор"

— … Зв’язку між убивствами не встановлено… А тепер про веселіше. Сьогодні у зоопарку Лос-Андіжелеса був привід для святкування…

Сара опинилася в центрі уваги. Здавалося, усі дивляться на неї з цікавістю. Вона зашарілася, зніяковіла й невідомо що б вчинила, якби внутрішній голос не зайшовся криком, попереджаючи про небезпеку. Сара метнулася до телефону. Погортала довідник, у якому бракувало кілька сторінок, але сторінка з її ім’ям, на щастя, збереглася. Вони йшли в такій послідовності: Сара Ен Коннор, Сара Гелен Коннор. Потім вона прочитала власне ім’я.

Більше на прізвище Коннор немає нікого. Отже, є три жінки на ім’я Сара. Вони вмирають по черзі. Так, Коннор?

Пиво в шлунку Сари заклекотіло. Вона поквапилася до туалетної кімнати. Кабінку було зачинено. Істеричний регіт душив Сару. Вона хлюпнула в обличчя холодною водою. Опанувати себе! «Я наступна, — думала вона. — Ось він, кінець цього жахливого дня. Містом блукає вбивця-маніяк, і потрібна йому саме я».

Лише зараз Сара зрозуміла, що таке справжній страх. Раніше вона боялася всього. Наприклад, пожежі. Боялася, що не буде нікому потрібного. Що хлопець, з яким зустрічалася, залишить її. Господи! Які дурниці!

Клацання за спиною змусило її здригнутися. Невже кінець? З кабінки, клацнувши засувкою, вийшла літня пані і, вдаючи співчуття — дівчисько, мабуть, добряче заклало за комір! — попрямувала до виходу. Сара зрозуміла, що треба зробити. Вона метнулася до телефону, кинула два десятицентовики. Але гудка не почулося. Сара помітила табличку «Автомат не працює».

Коли вона почала розпитувати бармена, де найближчий телефон, той дивився на неї, мов на божевільну. Не могла ж вона пояснити йому, що на неї чигає злочинець, який має особистий рахунок до жінок на прізвище Коннор.

— Телефон у клубі «Чорна технологія». Поруч.

Сара затрималася біля дверей перед тим як вийти на двір. О господи, він знає її адресу! Кружляє навколо її будинку або причаївся… он там, на іншому боці вулиці!

Де ж ця «Чорна технологія»? Сара нерішуче постояла біля вітрини піцерії, не знаючи, в який бік піти. Ніхто з перехожих не видався їй підозрілим. Але хіба відомо, як виглядає смерть?

Можливо, ось він. Погано одягнений чоловік намагався триматись між деревами. Довгий плащ та молоде змарніле обличчя. Він нікуди не поспішав, він чекав… на неї!

Ні! Вона мерщій рушила геть. Чи піде він слідом? Дівчина озирнулася й не побачила його. Куди він зник?

Сара зупинилася й озирнулася на всі боки. Повз неї пройшло двоє чорних підлітків, сповнивши вулицю звуками рок-музики з магнітофону. Коли музика відлунала, Сара усвідомила, що навколо немає жодної душі. Страшний чоловік у довгому плащі перетнув вулицю й повільно попрямував до Сари, не відводячи від неї напруженого погляду. Сара пішла швидше, ледь стримуючись від того, щоб не чкурнути прожогом геть.

Червоний відблиск вивіски змусив її підвести очі й побачити блискучий напис «Чорна технологія». У вуха їй вдарила музика, від якої здригалися стіни, напівтемряву всередині осяювали барвисті спалахи. Дискотека!

Переслідувач тримався поблизу. Вона озирнулася й побачила його в кількох десятках ярдів від себе. «Зачекай, Саро, — намовляла вона себе. — Заспокойся, опануй себе». Можливо, це випадковий перехожий, якому просто з нею по дорозі. Як хотілося себе переконати й розслабитися! Міс Коннор спіймала на собі його погляд. Упертий, наполегливий. І здригнулася. Стало зрозумілим, що це Він.

Галасливий натовп вийшов з дискотеки. Сара кинулася до людей, немов шукаючи захисту, заскочила до приміщення. Чоловік пройшов повз дискотеку і сховався за рогом.

На це Різ не чекав. Вона виявилася звичайнісінькою дівчиною. Легковажна красуня. У минулому таких дівчат було багато. Навколо неї все волає про небезпеку, а вона плентає собі, як уві сні, заглиблена у свої думки й нічого навколо не бачить. Невже це Сара Коннор? Ідентифікація стовідсоткова, помилка виключається. Але все в ньому протестувало. Зрештою, він тут не для того, щоб розмірковувати, а щоб виконати наказ. Яка є, така є! Наближався призначений час. Швидше б уже! Кайл обіцяв Джонові виконати завдання, і ніщо у світі не зможе йому завадити!

Коли за Сарою зачинилися двері дискотеки, Різ трохи розгубився. Подумки повторив інструкцію. Усе відбувалося за планом. Найпершою думкою було негайно податися за нею.

Відставити, вояче! Був наказ не розсекречувати себе до початку операції. Іти далі, начебто нічого не трапилося. І повернутися назад. По неї.

Пальмовий квартал, Жасминова вулиця, будинок 656,

10.11 вечора

Поліціянти, що чергували біля входу до під’їзду, жваво обговорювали футбольні справи. Голос диспетчера поклав бесіді край, повідомивши про виклик на Венеційський бульвар. Наряд сів до чорно-білої патрульної машини та подався геть.

На спорожнілу вулицю біля будинку 656 з тіні евкаліптового дерева нечутно вислизнула величезна тінь. Термінатор, зважаючи на ситуацію, збирався атакувати поліціянтів, але тепер ліквідація об’єкта істотно полегшувалася. Добре!

На одній з поштових скриньок Термінатор прочитав табличку «Дж. Вентура, С. Коннор». Двері у під’їзді сталеві, завтовшки з півдюйма. Виламати їх неважко, але можна сполохнути об’єкт. Він подивився на вікна квартири. Другий поверх.

Термінатор оминув будинок.

Дискотека «Чорна технологія», 10.12 вечора

Сара побоювалася вийти на вулицю. Мотоцикл чекав на неї у багатолюдному ийсці, але за дверима був переслідувач. Крізь гуркіт музики міс Коннор намагалася докричатися до касирки, замурованої в кабінці.

— Мені дуже потрібно скористатися вашим телефоном! — зривистим голосом благала її Сара.

Касирка вказала на телефон-автомат всередині зали. Сара зробила крок до турнікету, але касирка зупинила її суворим голосом:

— Чотири п’ятдесят!

Сара швидко кинула на прилавок потрібну суму та увійшла до просторого приміщення, оформленого в індустріальному дизайні. Вона просувалася до телефону крізь натовп, що пересмикувався в епілептичних судомах. Низькі акорди бас-гітари шарпали нерви. З темряви вигулькнув голомозий хлопець, ухопив її спітнілою рукою і потяг до середини зали. У мерехтінні різнобарвних спалахів його обличчя здавалося жахливим. Перед Сарою постав череп з порожніми очними ямками та хижим вищиром. Сара випручалася й стрибнула до столика, ледве не перекинувши брязкучі склянки. Коли вона озирнулася, на обличчя хлопця впав жмут світла, і воно набуло цілком спокійного вигляду.

Закусивши губу, Сара стала далі просуватися до телефону.

Пальмовий квартал. Жасминова вулиця, будинок 656,

10.14 вечора

Мет, поринувши в стан цілковитого блаженства, лежав на зім’ятих простирадлах. Крізь прочинені двері балкона до спальні віяв легесенький вітерець. Джинджер підвеласяй розпочала термосити Мета, але в такі хвилини всі спроби розбуркати його були марними. Джинджер скочила на килим, накинула халат, відшукала капці та, начепивши свої навушники, вставила до плеера чергову