Читати книгу - "Війна лайків"

хто натиснув кнопку? Відповідь на це надали самі зенітники. Переглядаючи профілі російських солдатів у ВКонтакте, або ВК (фактично російській версії Facebook), команда Bellingcat знайшла зображення військового обладнання, похмурі групові фото та сотні поганючих селфі. Один призовник навіть зробив світлину відомості обліку робочого часу 2-го батальйону незадовго до його перекидання до України.

І світло на їхню причетність проливали не лише солдати, але й їхні друзі та родичі. Особливо цінним для розслідувачів виявився форум, який часто відвідували дружини та матері російських солдатів. Непокоячись про своїх рідних, вони обговорювали чутки про перекидання конкретних частин, що також стало золотою інформаційною жилою.

Після майже дворічного розслідування Bellingcat передала свої матеріали до голландського трибуналу, завданням якого було притягти вбивць до відповідальності. Там були імена, фото та контактна інформація двадцяти солдатів, котрі належали до обслуги ЗРК, який збив рейс MH17. Це був дивовижний результат, досягнутий завдяки використанню лише інтернет-джерел. Це був також убивчий доказ російської участі у військовому злочині.

Завдяки завзятому розслідуванню справи MH17 Еліот Гіґґінс та Bellingcat показали неймовірну нову силу того, що тепер відомо як «розвідка на основі відкритих джерел» (OSINT).

Завдяки сучасній OSINT будь-хто може збирати і обробляти інформацію у спосіб, складний, а то й неможливий навіть для ЦРУ чи КДБ ще покоління тому. Один аналітик OSINT пояснив нам, як просто це може відбуватися, на прикладі історії розслідування контрабанди зброї в Ірані. З допомогою Google Translate аналітик почав шукати загальні слова на фарсі, пов’язані зі зброєю. Невдовзі він виявив статтю, де йшлося про молодого іранського директора компанії зі спеціалізацією на дронах. Аналітик також знайшов онлайн відео, де було видно обличчя цього директора. Це дозволило розшукати його в реєстрі іранських аерокосмічних фахівців, що, в свою чергу, дало електронну адресу, а також номери телефону та факсу. Переклавши ім’я директора на фарсі та пошукавши у Facebook (і через електронну адресу), аналітик швидко знайшов його акаунт із фото. Після вдалося простежити пересування директора, зокрема його поїздку до Малайзії, де існує великий ринок запчастин для дронів. Дослідник також виявив, що, попри роботу в теократичній державі, цей іранський директор мав там вельми дружні стосунки з чарівною молодою жінкою, яка полюбляла вдягати грайливі кролячі вушка та коротесеньку спідничку. Її пости, в свою чергу, показали, що вона – випускниця Міжнародної школи сексу.

На цьому аналітик закінчив розслідування. Лише за годину розкопок він зумів скласти цілий перелік зв’язків, на пошуки яких розвідслужбам колись потрібні були місяці. Вдалося також виявити перспективну можливість шантажу. Хоча дослідник почав свою роботу як репортер, наприкінці було складно позбутися відчуття, що тепер ідеться про когось іншого: про шпигуна.

У деяких ситуаціях новим аналітикам OSINT навіть не обов’язково бути людьми. GVA Dictator Alert – це алгоритм, єдиною метою якого є відстеження польотів диктаторів до і з Женеви, Швейцарія, – улюбленого місця відмивання грошей та інших тіньових оборудок. Ця програма бездоганно виконує свою роботу, скануючи в реальному часі авіаційні дані щодо суден, зареєстрованих у репресивних державах. Щоразу як якийсь автократ прилітає провідати свої гроші, GVA Dictator Alert миттєво оприлюднює цю інформацію в Twitter. Творець цього бота пояснює: «Чудова ідея – знати, що щоразу, як переднє колесо літака торкається посадкової смуги в Женеві, з’являється твіт зі словами: “Вітаннячка, ви тут, і тепер усі про це знають”».

Розкриваючи ці секрети, OSINT показує, як здатність оприлюднити колись приховане перетворюється на вияв потужної сили добра. OSINT може не лише ловити людей, що, скажімо, зрізають кути під час бігу (аналітики виявили, що кожен п’ятий учасник марафону в Мехіко 2017 року шахраював – з-поміж них і кілька політиків, які сподівалися розрекламувати свою витривалість). Розвідка на основі відкритих джерел здатна пролити світло на найгірші злочини. Нищити тисячі людей без відома світу, як робили Гітлер та Пол Пот, сьогодні просто неможливо. Скажімо, команда Bellingcat використала підхід, що допоміг розкрити військовий злочин в Україні, для документування застосування хімічної зброї в Сирії. У 2017-му технології та міжнародне право перетнули новий кордон, коли Міжнародний кримінальний суд виніс вирок Махмудові аль-Верфаллі за серію масових убивств у Лівії. Аль-Верфалла став першим, кого звинуватили у військових злочинах тільки на підставі доказів, знайдених у соціальних мережах.

І все-таки ті самі технології здатні водночас сприяти і злу. Терористи можуть вивідувати все про потенційні цілі, не стежачи за ними фізично; долучатися до глобальної мережі виробників бомб та експертів зі зброї, не виходячи з дому. Революція OSINT також породила нові категорії злочинів. У Колумбії, Мексиці та Венесуелі мішеней для викрадення людей вибирають за інформацією, зібраною з їхніх акаунтів у соцмережах. У деяких «віртуальних викраденнях» справжнє викрадення взагалі пропускають, і злочинці вимагають викуп у друзів та рідних, знаючи, коли «жертва» не на зв’язку і не може відповісти.

OSINT навіть здатна запропонувати шлях у раніше недосяжні світи. Після десятиліть таємності сучасні «повелителі війни» – торговці зброєю – облюбували соцмережі нарівні з усіма іншими. Почитавши повідомлення лівійських груп у Facebook, можна відстежити сотні випадків торгівлі зброєю щомісяця, коли дилери рекламують та обговорюють постачання усього, від важких кулеметів до зенітних ракет. Помоніторивши ці продажі, можна визначити не лише підготовку до сутичок (про що свідчить запасання зброєю), але й докази неефективної політики. Наприклад, багато тисяч одиниць зброї, що продають онлайн близькосхідні користувачі Facebook, походить з арсеналів, переданих іракській армії та сирійським повстанцям ЦРУ й американськими військовими.

У перспективі революція OSINT не лише дозволить людям розкривати секрети за допомогою загальнодоступної інформації, але й дасть можливість передбачати майбутнє. Predata – невеличка компанія, яку заснував Джеймс Шинн, колишній агент ЦРУ. Шинн змоделював свій унікальний сервіс на саберметриці – методі статистичного бейсбольного аналізу, який популяризує книжка Майкла Льюїса Moneyball. «Ретельно збираючи силу-силенну статистики минулих виступів команди з усіх куточків Інтернету, ми передбачаємо, як велика кількість гравців відбиватиме чи подаватиме у майбутніх матчах», – пояснює Шинн. Щоправда, у цьому разі статистика, яку збирає його фірма, – це десятки мільйонів стрічок соцмереж по всьому світу. А замість ударів та кидків вона передбачає події на кшталт заворушень і війн.

Predata використовує масовий моніторинг, щоб розпізнавати онлайн-схеми, які можна застосувати для прогнозування подій у реальному світі. Щонеділі компанія запускає поштову розсилку «На тиждень», розбираючи статистичну вірогідність конкретних випадковостей на підставі веб-моніторингу. Геджеві фонди з Волл-стрит, що коштують мільярди доларів, цікавляться будь-якими натяками на неспокій, який можуть збурити ринки. Розвідслужби США цікавляться ознаками близьких терористичних атак чи геополітичних зсувів. Наприклад, аналітики передбачили випробування