Читати книгу - "Ненависть при світлі , Роза Фаєр"

Встаю на ноги і йду на своє місце. Оскільки, бабуся лише одним поглядом дала зрозуміти, що пора вечеряти.

Проте,я і так все розумію. При цьому,не хочу когось морити голодом. Також,сама голодна,бо ще зранку пила одну воду.

Добре ще, що вона в мені затримувалася. Все ж свою міру алкоголю потрібно знати.

Сідаю за стіл і одразу ж беруся за їжу. Я настільки скучила за домашньою їжею,що переїдаю. Проте,все ж вміщую в себе десерт.

Навіть з чаєм. При цьому,зеленим,але після всього, що я з'їла важко припустити, що він допоможе пришвидшити мені обмін речовин.

Піднявши голову від тарілки я зрозуміла, що бабуся кидає на мене одним за одним зацікавлені погляди.

Ось та людина,яку ніколи не можна обдурити. Вона завжди знала, що в мене на серці. Проте, цього разу я не хочу, щоб туди ліз ще хтось.

Я сама зі всім впораюся,а головне - зі своїми почуттями. Тим паче,я вже вирішила, що мені не завадить трохи змін.

А за новою роботою і стилем життя, мені не буде часу дуже сильно побиватися за те, що мене..

Обдурили, використали.. звучить трохи жахливо. Ще жахливіше усвідомлювати, що цього вже не змінити.

Власна дурість мене нервує,але радує тільки те, що в нашому житті не має того хто ще жодного разу не помилявся.

Святослав з Ксенею встають зі столу. Шкода переривати їхню ідилію,але я багато часу не займу.

-Братику..!

Різко встаю з-за столу і наздоганяю солодку парочку. Я взагалі не бачила ще, щоб вони сварилися. Проте,як то кажуть,в тихому болоті чорти водяться.

Ні, звісно я нічого поганого їм не бажаю. Але проблеми є у всіх. Я рада, що незважаючи на це, вони змогли домовитися. Крім того,вирішили, що краще всього їм бути разом,а не окремо.

-Так, Єво,-бачу, що брат не дуже задоволений моєю надмірною увагою.

Особливо сьогодні. Проте,я чомусь категорично налаштована з ним на розмову. По-іншому я не можу.

Я ж Овен. Тому, якщо нам щось і прийшло в голову,то все і одразу. Аналогічно так ми робимо і інші речі.

-Я б хотіла з тобою поговорити, але наодинці,-чемно кліпаю віями.

Мені дуже незручно перед Ксенею,але вона мусить мене зрозуміти. Тим більше, що з моєї сторони для неї вже точно не має ніякої загрози.

-Я буду в спальні,-цілує Святослава Ксеня і йде .

Ось що я вам казала. Це одразу ж видно,наша людина. Просто все зрозуміла і пішла без зайвих поглядів чи запитань.

-Ну,я чекаю,-складає руки навхрест Святослав.

Схоже, що я зруйнувала їх плани..при цьому, дуже "солодкі"...