Читати книгу - "Ти - моя!!!, Кіра Шарм"

Дорогі друзі!!!

Вірю, що в теперешній непростий час книга дає розраду і можливість хоч ненадовго, але переключитись від тяжких подій! Тож запрошую вас всіх підписуватись на мене ( це можна зробити, написнувши на моє ім"я, а далі зверху в моєму профілі на кнопку " відстежувати автора). Тоді ви не пропустите моїх новинок, які обов"язково скоро вийдуть!!!

Також, якщо історія вам подобається, не забувайте, плііііззз, поставити їй лайк! Це неймовірно надихає автора!!!

Бетсі Прусс, величезне спасибі на нагороду!!! Я просто щаслива!!! ДЯКУЮЮЮЮЮ!!!

Люблю вас, дівчата! Ви - найкращі!!!

___________________________

Лєра.

Вечір вийшов таким чудово затишним! З дівчатами я взагалі відчула себе, як удома. Ми так веселилися, особливо поки вони розповідали мені про універ, що взагалі забули про час. Треба завтра починати додавати різницю в програмі, і я розраховувала побути в них зовсім трошки, взяти конспекти і вирушити вчитися. Але вечір вийшов таким теплим, що навіть зовсім не хотілося йти! Навіть Міла, яка спочатку здалася мені гордовитою та зверхнею, виявилася веселою та відкритою! А я вже думала, що тут навчаються тільки мажори, які, якщо не зжеруть, то дивитимуться на мене зверхньо! Хоча, судячи з розповідей дівчат, мажорів тут теж вистачає навіть через край. Але тепер я знаю, з ким краще взагалі не зв'язуватися!

Ну, і, звичайно, розмова плавно перейшла на хлопців! Куди ж без цього на дівочих посиденьках!

- З наших я віддала б перевагу Андрію, - трохи подумавши, вирішила Міла. – Ось все у ньому поєднується просто ідеально! Розумний, відповідальний, але при цьому волелюбний! І гарний, ось не забереш!

- Якщо тобі подобаються солодкі блондини! - скривилася Ксана. - А ось мені до душі брутальні брюнети! Як Бурін! Хоча в чомусь він стрьомний з усіма цими своїми боями. І взагалі, там їм усі мізки відбивають!

- Взагалі, Славко минулого року був найуспішнішим студентом курсу, - вирішила захистити скривдженого Ксаною Буріна Поліна. - Так що з мізками у нього все гаразд!

- Ну, то це тимчасово! – відмахнулась Ксана. - Ще рік поб'ється, і нічого там від мізків не залишиться, одні рефлекси! Ні, як на мене, краще за всіх Шиманський! Ні в що не вплутується і притримує решту остолопів! Хоча, Антон з Едом теж дуже нічого! Якби баб не міняли частіше, ніж зубочистки!

- Та ну, - скривилася Поліна, - Гліб, звісно, ​​правильний, але це надто нудний! У чоловікові біс має бути, обов'язково! Але тільки в міру, інакше розгорне тільки все навколо себе і самого себе поховає!

- З бісом - згодна, - кивнула Міла, хлюпнувши всім ще вина. - І зовсім я не волію солодких блондинів! І взагалі, особисто мене приваблюють старші чоловіки! А про Каріна це я так, ви ж самі запитали, хто з наших хлопців симпатичніший! Як на мене, то точно він!

- А Бурін теж бабій? - сама не розумію, як це з мене вирвалося.

- Та… як тобі сказати ... - Поліна якось дивно відвела очі убік. - По-хорошому, я думаю, всі вони нормальні. Просто пацанам перебіситись треба. Ну, а поки що дівчата самі на них вішаються, вони і тягнуть до себе в ліжко все підряд. Їм просто потрібно скуштувати всієї цієї різноманітності, а після набридне.

- І багато вішається? - щось я зовсім скисла. Зрештою, що мені до всього цього?

- Та вже порядком! - розреготалася Ксана. – Видатний хлопець, боксер, чемпіон, розумник, до того ж – незалежний, сам заробляє! Та й просто красень! Ось дівчата з розуму і сходять!

Ммммм….

Здається, я теж стала однією з них… Ну, у сенсі які трошки божеволіють… Є в Бурині щось таке… Що? Очі? Енергетика? Сила? Не знаю, все разом, напевно ... Може, з розуму, я, звичайно, і не схожу, але чомусь думка про його пригоди змушує мене важко зітхати ... Гаразд, краще про це взагалі не думати! Тому що стати його черговою пасією, про яку він наступного дня забуде, мені зовсім не хочеться! Жаль, що він такий… Бабник…

- Так, дівчатка, ми відволіклися! - включилася Поліна. - Про навчання все вже з'ясували, на порядку денному залишилося питання грошей.

- Це так, - я знову тяжко зітхнула. Зароблені за літо заощадження дуже швидко закінчувалися. А мені до наступного літа ще жити та жити…

- У нас в "Іскрі" місце скоро звільнитися, - обнадіяла мене Міла. - Не казна-що, офіціантка на нічну зміну, але, як кажуть, на безриб'ї…

- Я згодна на цю роботу! - та про що вона, яке безриб'я? Це ж просто ідеально, - працювати в пристойному нічному клубі - зовсім не те, що в якійсь забігайлівці на відшибі! Та ще й зі знайомими! Ну, і я сподіваюся, проблем із чіпляннями теж не буде, - і охорона тут солідна, і Міла начебто з господарем у добрих стосунках. – Дівчата! Це було б просто бездоганно!

- Ти почекай обнадіюватися. Зустрінемось із господарем, поговориш із ним, а там подивимося! Але зі свого боку обіцяю, що замовлю за тебе слівце, - Міла хитро підморгнула, явно даючи зрозуміти, що її слово для господаря «Іскри» - далеко не порожній звук.

- У крайньому випадку, можу тебе до нашого салону влаштувати. Тату та пірсинг, - увімкнулась Поліна. - Але, вибач, тільки прибиральницею. Хіба тільки у тебе особливі якісь таланти є корисні. Я, наприклад, малюю непогано.

- Та гаразд тобі, - непогано! – обурилася Ксана. - Ти ж талант! Взагалі не розумію, Поллі, що ти на юридичному забула! Тобі б на художній, а через кілька років – персональні виставки по всьому світу! Та ми ще будемо пишатися, що з тобою колись були знайомі! Хоча ти нас, звичайно, на той час уже й не згадаєш! Лєра! Будь ласка! Скажи, що бодай у тебе немає якогось геніального таланту! А то на тлі майбутньої великої танцівниці та відомої на весь світ художниці я себе взагалі недолюдом відчуваю!