Читати книгу - "Особисті кордони. Керівництво зі спокійного життя без травм і комплексів, Надра Гловер Тавваб"

У ЦЬОМУ РОЗДІЛІ ми говорили про все, що заважає встановленню особистих кордонів: почуття, думки, обмеження, які ви накладаєте на себе та інших. Цей процес видаватиметься вам природнішим, коли ви звикнете до послідовності у встановленні меж прийнятного.

Вправа

Для виконання цієї вправи запишіть відповіді в щоденник або на окремому аркуші.

• Як у вашій сім’ї вчили встановлювати особисті кордони?

• Ваші батьки / піклувальники дотримувалися ваших кордонів? Якщо так, то як саме?

• Як ваші кордони порушувалися?

• Коли ви зрозуміли, що встановлення кордонів — це для вас проблема?

• Що для вас найважче у встановленні особистих кордонів?

У наступному розділі ми поговоримо про шість типів особистих кордонів. Ці шість типів можуть застосовуватися в різних аспектах вашого життя. Розуміння класифікації особистих кордонів допоможе вам краще розібратися в тому, як застосовувати їх у різних ситуаціях.

Алекс вважали «причепою». За десять хвилин після першої зустрічі з вами дівчина розповідала вам усю історію свого життя. Вона запрошувала вас у своє життя — і очікувала, що ви вчините так само. Коли люди не відповідали тим самим, вона думала, що це з ними щось не так. Намагаючись встановити зв’язок з іншими, дівчина швидко відчувала прив’язаність до цих людей.

Якось одна близька подруга сказала Алекс, мовляв, у дружніх стосунках потрібна дистанція. Інша подруга підтвердила, що дівчина «надмірно відверта» та «причеплива». Тоді Алекс звернулася до мене, намагаючись розібратися в проблемі.

Перед першою зустріччю я завжди прошу нового клієнта письмово відповісти на певні запитання, але Алекс ще додатково написала декілька тез про себе. На зустрічі вона говорила дуже швидко, намагаючись відразу переказати всі подробиці свого життя. Наприкінці сеансу я запитала: «Чому ви надіслали мені додаткову інформацію про себе на додачу до відповідей, про які я вас просила?»

«Я хотіла, щоб ви знали про мене все», — відповіла вона.

Протягом декількох наступних сеансів я дізналася, що Алекс вважає ключем до близькості знання всього про когось. Попри це, вона говорила про події та ситуації поверхово, не аналізуючи власні почуття. Згодом я дізналася, чому так відбувається.

«Тато все мені розповідав», — сказала вона через кілька сесій. Він навіть розповів Алекс подробиці подружньої зради її матері. Він моделював поведінку: «У нас немає секретів». Утім, коли Алекс намагалася поділитися чимось з батьком, він відразу казав їй, що вона має думати, і не дозволяв їй розводитися про це.

Алекс постійно просила батька порадити, як їй вчинити, бо вона не вірила, що здатна на «правильне» рішення без його участі. Але він зазвичай критикував дівчину або знецінював її почуття.

Друзі Алекс відчували перевантаження через її постійну потребу у зв’язку та розмовах про її життя. Поступово вони почали віддалятися від дівчини. Алекс і гадки не мала, що порушує особисті кордони інших людей. Для неї стосунки означали близькість, а щоб залишатися близькими, потрібно часто спілкуватися, геть про все розповідати та покладатися на інших у тому, що вони тебе оцінюватимуть. Хоча це було нормально для її стосунків з батьками, з однолітками це не спрацьовувало в довготерміновій перспективі.

Саме тому наша робота у психотерапії була спрямована на допомогу Алекс, щоб вона могла розібратися у власних почуттях, дозволяла собі помилки та покращила самооцінку щодо здатності самостійно ухвалювати здорові рішення. Вона мала навчитися, як розповідати про подробиці свого життя, щоб це було доречно і в обґрунтованому темпі.

У цьому розділі ми поговоримо про шість типів особистих кордонів: фізичні, сексуальні, інтелектуальні, емоційні, мате­ріальні та часові.

Особистий простір та фізичні доторки визначають ваші фізичні особисті кордони. Особистий фізичний простір — це периметр навколо вашого тіла. Ми всі певною мірою усвідомлюємо власне тіло і те, що видається нам комфортним. Особисті потреби в аспекті фізичного простору відрізняються. Крім того, відрізняється й уявлення різних людей про те, які доторки є прийнятними. Ці особисті кордони залежать від ситуації, особливостей стосунків з іншою людиною і нашого рівня комфорту. Утім, ми можемо говорити іншим людям про наші вподобання щодо особистого простору і доторків.

Приклади порушень фізичних особистих кордонів:

• Фізичне насильство.

• Примушення до обіймів, поцілунків та рукостискань.

• Ситуації, у яких інша людина стоїть надто близько до вас.

• Ситуації, у яких хтось тримає вас за руку на людях, коли ви сказали, що вам не подобаються прилюдні вияви пристрасті.

• Доторки до тіла, які здаються вам неприйнятними.

• Читання чужого щоденника або інші форми порушення приватності.